Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ"
 
 
 
                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.11.2003 р.
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянув у  відкритому  судовому   засіданні   касаційну   скаргу
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "УУУ"
 
на постанову від ХХ.09.2003 Донецького апеляційного господарського
суду
 
у справі № 000
 
за позовом Дочірньої компанії (ДК) "ХХХ" Національної  акціонерної
компанії (НАК) "ННН"
 
до ВАТ "УУУ"
 
про стягнення 217767,28 грн.
 
та зустрічним позовом ВАТ "УУУ"
 
до ДК "ХХХ" НАК "ННН"
 
про визнання недійсним векселя
 
в судове засідання прибули представники сторін:
 
ДК "ХХХ" - присутні
 
У судовому засіданні ХХ.11.2003 оголошена перерва до ХХ.11.2003.
 
У зв'язку   із   зміною   складу   колегії   суддів   на  підставі
розпорядження  від  ХХ.11.2003  №  000  заступника  Голови  Вищого
господарського суду України,  розгляд касаційної скарги проведений
відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Заслухавши суддю-доповідача  ,  пояснення  представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
ДК "ХХХ" НАК "ННН" звернулася до господарського  суду  з  позовною
заявою  до ВАТ "УУУ" про стягнення з відповідача заборгованості за
простим векселем № 009 в сумі 173692 грн.  74  коп.,  відсотків  -
36675 грн. 23 коп., інфляційних в сумі 7399 грн. 31 коп.
 
ВАТ "УУУ"  заявлено  зустрічний  позов про визнання даного векселя
недійсним.
 
Рішенням господарського суду  Луганської  області  від  ХХ.05.2003
позов  задоволено  частково  в частині стягнення заборгованості та
відсотків,  в решті позову  відмовлено.  ВАТ  "УУУ"  у  задоволені
зустрічних позовних вимог відмовлено.
 
Рішення суду мотивоване тим, що ДК "ХХХ" НАК "ННН", правонаступник
реорганізованої ДК "Торговий  дім  "ХХХ"  НАК  "ННН",  є  законним
векселедержателем  простого  векселя № 009 на суму 173692 грн.  74
коп.,  емітованого  ХХ.03.2000  р.,  зі  строком  платежу   -   за
пред'явленням.
 
Відповідно до ст.  23 Уніфікованого Закону про переказні векселі і
прості  векселі  ( 995_009 ) (995_009)
        ,  вексель,  що    підлягає  оплаті за
пред'явленням,  повинен бути пред'явленим для акцепту (або платежу
при  простому  векселі)  протягом  одного року від дати складення,
тобто до   ХХ.03.2001 р. А   статтею  70   Уніфікованого    Закону
( 995_009 ) (995_009)
          встановлений  трирічний  строк  для  заявления позову
векселедержателя до векселедавця за простим векселем.
 
Позивач звернувся   до  суду  в  межах  строку  позовної  давності
(ХХ.03.3003) з обгрунтованою вимогою  до  векселедавця  в  частині
стягнення заборгованості за векселем і стягнення відсотків.
 
В спірному   векселі  зазначено  підписання  головою  правління  і
головним бухгалтером.  ВАТ  "УУУ"  не  надало  доказів  підписання
спірного  векселя  іншою  особою.  Крім  того,  вексель  має напис
"пролонговано до ХХ.03.2002 p.",  підписаний головою  правління  і
головним бухгалтером.
 
Постановою Донецького  апеляційного  господарського  суду  від  ХХ
вересня 2003 р.  рішення у справі залишене  без  зміни  з  тих  же
мотивів.
 
Не погоджуючись  з прийнятими у справі судовими актами,  ВАТ "УУУ"
звернулося до Вищого  господарського  суду  України  з  касаційною
скаргою та просить їх скасувати, справу передати на новий розгляд.
При цьому,  скаржник  посилається  на  те,  що  судами  першої  та
апеляційної  інстанцій неправильно застосовані норми матеріального
права при прийнятті оспорюваних судових актів.  Так,  у касаційній
скарзі скаржник посилається на те, що судами не взято до уваги те,
що вексель,  заборгованість за яким  є  предметом  спору  у  даній
справі,  має  дефект  форми  (підпис  керівника  на  векселі  не є
дійсним),  внаслідок чого до нього повинна бути застосована ст. 76
Уніфікованого  закону про прості та переказні векселі ( 995_009 ) (995_009)
        ,
відповідно до якої такі документи не мають силу простих  векселів;
пролонгація  векселя  оформлена векселедавцем з порушенням ст.  13
Закону України "Про обіг векселів  в  Україні"    ( 2374-14 ) (2374-14)
          (не
зазначено дату пролонгації); безпідставно відхилено клопотання ВАТ
"УУУ" про призначення почеркознавчої експертизи.
 
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних  обставин
справи  та  їх  повноту,  Вищий  господарський  суд України дійшов
висновку,  що  підстав  для  задоволення  касаційної   скарги   не
вбачається, виходячи з такого.
 
Відповідно до  вимог  ст.  75  Уніфікованого  закону про переказні
векселі і прості векселі ( 995_009 ) (995_009)
         та ст. 21 Закону України "Про
цінні папери і фонду біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
         до обов'язкових реквізитів
простого векселя віднесено підпис особи, яка видає вексель.
 
При цьому,  згідно  ст.  5  Закону  України  "Про  обіг векселів в
Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
         вексель підписується від імені юридичних осіб
- власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада
передбачена штатним розписом юридичної  особи)  чи  уповноваженими
ними особами. Підписи скріплюються печаткою.
 
Касаційна інстанція  погоджується  з  судами першої та апеляційної
інстанції,  що згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень.
Бланк  векселя  є  бланком  суворої  звітності,  який зберігається
особою,  що  його   придбала   у   порядку,   визначеному   чинним
законодавством.
 
ВАТ "УУУ"  доказів  відчуження  у  нього  бланку  поза  його волею
третіми особами не надало.
 
Крім того,  відповідно до ст. 69 Уніфікованого закону ( 995_009 ) (995_009)
        ,
у  разі  зміни тексту векселя,  особи,  які поставили свої підписи
після цієї зміни, відповідають згідно із змістом зміненого тексту,
а особи,  які поставили свої підписи до цього, відповідають згідно
із змістом первісного тексту.
 
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, вексель має
напис   "пролонговано   до   ХХ.03.2002  p.",  підписаний  головою
правління ВАТ "УУУ"  і  головним  бухгалтером,  підписи  скріплені
печаткою.  Відсутність на векселі дати пролонгації всупереч ст. 13
Закону України "Про обіг векселів в Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
        ,   на  що
посилається ВАТ "УУУ" як на підставу заперечень дійсності векселя,
може бути предметом розгляду щодо настання факту внесення змін  до
тексту  векселя,  однак  є  підтвердженням  факту  випуску цінного
паперу (векселя) від свого імені і усвідомлення обов'язку сплатити
суму векселя.
 
Таким чином,  суди першої та апеляційної інстанції встановивши, що
спірний вексель заповнений з дотриманням всіх вимог,  передбачених
ст.  21  ЗУ  "Про  цінні  папери  і  фондову  біржу"  ( 1201-12 ) (1201-12)
        ,
правильно визначили, що вказаний вексель не має дефекту форми.
 
За таких обставин,  рішення господарського суду Луганської області
від   ХХ.05.2003   р.   та   постанова   Донецького   апеляційного
господарського суду від ХХ.09.2003 р.  прийняті у відповідності  з
нормами матеріального права і підстав для їх скасування не має.
 
Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9  - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,   Вищий  господарський
суд України, -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу ВАТ "УУУ" залишити без задоволення.
 
Постанову Донецького   апеляційного   господарського   суду    від
ХХ.09.2003 у справі № 000 залишити без зміни.