ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2003 Справа N 7-2-14/430-К-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Т. Гоголь
М. Черкащенко
за участю представників:
позивача не з'явились (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
відповідача Жупан Ж. В. - дов. від 17.11.2003 p.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді
на постанову від 03.04.2003 p. Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 7-2-14/430-К-2001 господарського суду
Закарпатської області
за позовом Приватного підприємця А.А.А.
до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді
про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у
м. Ужгороді № 1071/17-1/2026205453/13656 від 20.12.2001 p.
ВСТАНОВИВ:
Приватним підприємцем А.А.А. до господарського суду Закарпатської
області був заявлений позов про визнання недійсним рішення ДПІ у
м. Ужгороді № 1071/17-1/2026205453/13656 від 20.12.2001 щодо
нарахування прибуткового податку в сумі 35600 грн. та застосування
фінансових санкцій у розмірі 71200 грн., у зв'язку з виявленням
порушення статей 7, 10, 11, 12 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
.
Підставою прийняття оспорюваного рішення став акт від 10.12.2001
про результати перевірки правильності обчислення та внесення до
бюджету сум прибуткового податку ПП А.А.А. у 2000 р., в якому
зазначено, що "в порушення статей 7, 10, 11, 12 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
ПП А.А.А. при здійсненні купівлі ягід чорниці від населення із
виплачених доходів громадянам прибутковий податок за ставкою 20%
не утримував та до бюджету не перераховував".
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивач як підприємець
протягом спірного періоду здійснював виплати громадянам суми за
здані ними дикоростучі ягоди, гриби на підставі укладених з ними
угод купівлі - продажу.
Відповідно до підпункту 14.1 пункту 14 Інструкції про прибутковий
податок з громадян ( z0064-93 ) (z0064-93)
, доходи громадян від реалізації
належних їм на праві власності товарів, продукції не
оподатковуються у джерела виплати. Однак, не пізніше 30-денного
терміну необхідним є повідомлення за формою № 2 ( z0064-93 ) (z0064-93)
податкового органу про виплачені громадянам суми. Але неподання
форми № 2 ( z0064-93 ) (z0064-93)
не є підставою для стягнення у джерела
виплати прибуткового податку та пені.
На думку позивача, зазначене нормативне правило у повній мірі
застосовується і щодо продукції флори і фауни, яка реалізується на
законних підставах.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 15.02.2002
(судді Швед С. - головуючий , Рогач Л., Карпинець В.) позовні
вимоги задоволено у повному обсязі шляхом визнання недійсним
рішення ДПІ у м. Ужгороді № 1071/17-1/2026205453/13656 від
20.12.2001.
Приймаючи рішення суд дійшов висновку, що, оскільки факт
походження ягід чорниці на суму 178000 грн. документально не
підтверджений, слід вважати їх власністю позивача (стаття 133
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, стаття 49 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
), які в подальшому ним як підприємцем,
що здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування,
реалізовано ДП "Транскарпатен-Освальд" згідно з цивільно-правовими
угодами, а тому зазначені ягоди не можуть бути у приватного
підприємця А.А.А. об'єктом оподаткування прибутковим податком.
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.
Ужгороді Львівський апеляційний господарський суд (судді: Процик
Т. С. - головуючий, Галушко Н. А., Юрченко Я. О.), переглянувши
рішення господарського суду Закарпатської області в апеляційному
порядку, постановою від 10.06.2002 залишив його без зміни з тих же
підстав.
Постановою від 28.10.2002 Вищого господарського суду України
рішення та постанова у справі скасовані, справа скерована до
господарського суду Закарпатської області на новий розгляд з тих
підстав, що обов'язок нарахування, утримування та перерахування до
бюджету прибуткового податку з виплачених громадянам доходів,
одержуваних ними від реалізації ягід чорниці не стосується
оподаткування доходів підприємця від здійснення ним
підприємницької діяльності, але в порядку судового провадження
вказані обставини спору розглянуті не були.
При новому розгляді справи рішенням господарського суду
Закарпатської області від 10.01.2003 (суддя Йосипчук О. С.)
позовні вимоги задоволено у повному обсязі шляхом визнання
недійсним рішення ДПІ у м. Ужгороді № 1071/17-1/2026205453/13656
від 20.12.2001.
Приймаючи рішення, суд встановив, що між позивачем та громадянами,
які здійснювали продаж дикоростучих ягід, склались відносини
купівлі - продажу (глава 20 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
), а отже до цих правовідносин слід застосовувати
розділ ІV Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, згідно з яким
оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом
календарного року від здійснення підприємницької діяльності без
створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не
передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього
Декрету ( 13-92 ) (13-92)
. Суд також дійшов висновку, що у зазначених
розділах такий об'єкт оподаткування як угоди цивільно-правового
характеру не передбачений.
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.
Ужгороді Львівський апеляційний господарський суд (судді: Бойко С.
М. - головуючий, Кузь В. Л. , Давид Л. Л.), переглянувши рішення
господарського суду Закарпатської області в апеляційному порядку,
постановою від 03.04.2003 залишив його без зміни з тих же підстав.
ДПІ у м. Ужгороді подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом до
спірних правовідносин норм матеріального права, а саме, статті 13
Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, в той час, як, на думку скаржника, в даному
випадку слід застосовувати статтю 11 вказаного Декрету ( 13-92 ) (13-92)
.
Зокрема, ДПІ у м. Ужгороді вважає, що кошти, виплачені позивачем
особам за угодами купівлі-продажу є доходами, отриманими від
фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності не за місцем
основної роботи і повинні оподатковуватись у джерела виплати
(тобто ПП А.А.А.) за ставкою 20 % відповідно до статті 11 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (13-92)
.
ДПІ у м. Ужгороді вважає, що судами першої та апеляційної
інстанцій в порушення вищезазначених норм матеріального права
зроблений помилковий висновок, що виплати громадянам, які
здійснював ПП А.А.А. під час закупівлі-продажу ягід чорниці не
підлягають оподаткуванню згідно вказаного Декрету ( 13-92 ) (13-92)
.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутнього
в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції.
Так, при розгляді справи господарським судом першої та апеляційної
інстанції встановлено, що протягом 2000 року ПП А.А.А. здавав ДП
"Транскарпатен - Освальд" ягоди чорниці (на загальну суму
179138,10 грн.), які придбавались у населення на підставі
договорів купівлі - продажу. Вказаним громадянам було виплачено
178000 грн. Прибутковий податок з цієї суми позивачем не
утримувався, що стало підставою прийняття ДПІ у м. Ужгороді
оспорюваного рішення.
Колегія суддів вважає, що за встановлених обставин судами першої
та апеляційної інстанції наведений висновок ДПІ обґрунтовано
визнаний таким, що не відповідає вимогам Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
.
Як передбачено статтею 11 названого Декрету ( 13-92 ) (13-92)
, згідно з
розділом ІІІ Декрету ( 13-92 ) (13-92)
оподаткуванню підлягають доходи
громадян, одержані ними від підприємств, установ, організацій і
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем
основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання
разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду
та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з
доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують
доходи від здійснення підприємницької діяльності.
Доход від продажу продукції, зокрема, ягід чорниці, хоча і
отримується на підставі цивільно - правової угоди, не пов'язаний,
однак, із виконанням робіт, тобто із здійсненням громадянами
робочої функції, у зв'язку з чим правові підстави для включення
його до об'єкту оподаткування, передбаченого статтею 11 Декрету
( 13-92 ) (13-92)
, та поширення на нього порядку оподаткування,
встановленого статтею12 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
, відсутні, що спростовує
висновок податкової інспекції про зворотнє.
Оскільки доход від продажу продукції не передбачений як об'єкт
оподаткування у розділах ІІ і ІІІ Декрету ( 13-92 ) (13-92)
, він
відповідно до статті 13 цього Декрету ( 13-92 ) (13-92)
підлягає
оподаткуванню за правилами статей розділу ІV Декрету ( 13-92 ) (13-92)
,
зокрема, з дотриманням порядку обчислення і сплати, встановленому
статтею 14 ( 13-92 ) (13-92)
.
Порівняльний аналіз цієї статті і статті 10 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
дає
підстави для висновку про відсутність у підприємств, установ,
організацій при виплаті громадянам доходів, зазначених у розділі
ІV Декрету ( 13-92 ) (13-92)
, законодавчо встановленого обов'язку утримати
у джерела виплати прибутковий податок і перерахувати його до
бюджету.
Відсутність такого обов'язку виключає можливість стягнення з
підприємств, установ, організацій не утримані та не перераховані
до бюджету суми податку, як це передбачено частиною 3 статті 20
Декрету ( 13-92 ) (13-92)
.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про
відсутність порушень норм матеріального та процесуального права
при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, а отже підстав
для їх зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 10.01.2003 p. господарського суду Закарпатської
області та постанову від 03.04.2003 p. Львівського апеляційного
господарського суду у справі № 7-2-14/430-К-2001 господарського
суду Закарпатської області залишити без зміни.
Касаційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді - без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Т. Гоголь
М. Черкащенко