ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2003 Справа N 2-23/5660-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Алушті
Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 17.07.03 p.
у справі господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом прокурора м. Алушти в інтересах держави в особі
Управління пенсійного фонду України у м. Алушті
Автономної Республіки Крим
до Управління виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків у
м. Алушті Автономної Республіки Крим
про стягнення 67 407, 08 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 05.05.03 господарського суду Автономної Республіки
Крим у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 17.07.2003 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення від 05.05.03 господарського суду
Автономної Республіки Крим залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що ст.ст. 21, 28 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання"
( 1105-14 ) (1105-14)
та. п. 2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
страхові виплати та
надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які
потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли
відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду
документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх
сімей) на такі страхові виплати. Потерпілі, документи яких не
передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та
соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України
та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти,
виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у
рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, а між страховиками з інших видів
страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні
розрахунки.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Управління пенсійного фонду
України у м. Алушті Автономної Республіки Крим звернулось у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить їх
скасувати, посилаючись на те, що суди не застосували норми ст.ст.
21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному
захворюванні" ( 1105-14 ) (1105-14)
передбачають обов'язок Фонду соціального
страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну
працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його
смерті при настанні cтрахового випадку, виплачуючи йому або
особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного
захворювання.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних
підстав.
Відповідно до ст.ст. 8, 10, 81 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
пенсійне забезпечення здійснюється
органами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є
самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу
державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що
відраховуються підприємствами і організаціями на заходи
соціального страхування. Призначення пенсій і оформлення
документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду
України.
Статтями 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і
професійному захворюванні" ( 1105-14 ) (1105-14)
передбачено обов'язок Фонду
соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати
шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я або
у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачувати
йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві чи професійного захворювання.
Господарським судом встановлено, що з квітня 2001 по лютий 2003
позивач виплачував пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою
годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві та поніс
витрати на доставку пенсій громадянам в сумі 67407, 08 грн.
Підставами для призначення пенсій були акти про нещасні випадки на
виробництві, протоколи та інші документи. Пенсії громадянам які
отримали ушкодження продовжує виплачувати Пенсійний Фонд України.
За твердженням Пенсійного Фонду України відповідач не прийняв від
Управління необхідних для призначення страхових виплат документів
посилаючись на Інструкцію про порядок передачі страхувальником
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві і професійного захворювання, документів,
що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші
соціальні виплати в результаті нещасного випадку на виробництві чи
професійного захворювання, якою передбачено надання оригіналу або
нотаріально завіреної копії акту про нещасний випадок (професійних
захворювань), що не відповідає приписам ст. 13 Закону України "Про
загальнообов'язкове страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання" ( 1105-14 ) (1105-14)
. Однак,
господарським судом цей факт не був предметом дослідження і
правової оцінки йому не дано.
Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань, які спричинили втрату працездатності відповідно до
ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання"
( 1105-14 ) (1105-14)
та ст. 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
.
Статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
, передбачено, що
потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального
страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні
виплати та соціальні послуги від роботодавця, Пенсійного Фонду
України та Фонду соціального страхування України. При цьому між
страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань в подальшому відбуваються відповідні розрахунки. При
цьому кошти виплачені потерпілому страхувальником зараховуються
ФССНВ у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове
державне соціального страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, а між страхувальниками з
інших видів страхування і ФССНВ в подальшому відбуваються
відповідні розрахунки.
Отже, процедура передачі документів стосується виплат потерпілим у
випадку страхового випадку, що господарським судом не взято до
уваги і цій нормі Закону не надано належної правової оцінки.
Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має право встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні чи постанові господарського суду,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у
справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
господарському суду Автономної Республіки Крим.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, надати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 05.05.03 p. господарського суду Автономної Республіки
Крим та постанову від 17.07.03 p. Севастопольського апеляційного
господарського суду зі справи № 2-23/5660-2003 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Автономної Республіки Крим.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко