Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2003 року
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ХХХ",
м. Н-ськ
на постанову від ХХ.07.2003 р.
Р-ського апеляційного господарського
суду
у справі № Х3 господарського суду Н-ської області
за позовом Закритого акціонерного товариства "ХХХ",
м. Н-ськ
до Виконавчого комітету Н-ської міської
ради, м. Н-ськ
про стягнення 4 758 800 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача присутні
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.04.03
задоволено позов ЗАТ "ХХХ" до виконавчого комітету Н-ської міської
ради про стягнення збитків у вигляді понесених відповідачем затрат
на підготовку виробництва по теплопостачанню в сумі 441500 грн. та
4317300 грн. неодержаного доходу, який виник внаслідок позбавлення
відповідачем позивача основної статутної діяльності по виробництву
та транспортуванню теплової енергії, починаючи з ХХ.11.2000 року.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що рішенням
господарського суду Н-ської області від ХХ.12.01 у справі № Х1, що
набрало законної сили, визнано недійсним рішення виконавчого
комітету Н-ської міської ради від ХХ.10.00 р. за № Х2. При цьому
було встановлено, що при винесенні рішення № Х2 від ХХ.10.00 р.
виконком Н-ської міської ради вийшов за межі своїх повноважень,
тобто прийняв незаконне рішення, яким позбавив ЗАТ "ХХХ" своєї
статутної діяльності, внаслідок чого підприємству спричинені
збитки, які відповідно до висновку судово-економічної експертизи
складаються в сумі - 441500 грн. - витрати підприємства та
неодержаного доходу в сумі 4317300 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що винні дії
відповідача вчинені в галузі адміністративного управління є
противоправними і причинно пов'язані зі шкодою, що заподіяна
позивачеві.
Постановою Р-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.03
рішення господарського суду Н-ської області скасовано, у
задоволенні позову відмовлено.
Апеляційна інстанція зазначила, що в діях відповідача відсутня
вина та причинний зв'язок між прийнятим рішенням за № Х2 від
ХХ.10.01 і настанням збитків у позивача.
Апеляційна інстанція вважає, що збитки у позивача виникли
внаслідок його ризикової господарської діяльності. Матеріали
справи свідчать, вказує суд, про самочинну поведінку голови
управління організації позивача, діями якого і спричинені збитки.
Оскаржуючи постанову Р-ського апеляційного господарського суду ЗАТ
"ХХХ" просить скасувати постанову, рішення господарського суду
Н-ської області від ХХ.04.03 залишити без змін, посилаючись на те,
що рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.12.01 у
справі № Х1, що набрало законної сили, встановлено незаконність
рішення Н-ського міськвиконкому за № Х2 від ХХ.10.00.
На підставі саме цього рішення між Н-ською міською радою та ТОВ
"YYY" укладено договір оренди майна, того майна на основі якого
ЗАТ "ХХХ" здійснювало свою статутну діяльність.
Як рішення міськвиконкому за № Х2 від ХХ.10.01 так і укладений
договір оренди майна з ТОВ "YYY" за рішенням суду визнано не
відповідаючим вимогам чинного законодавства.
Таким чином, вважає скаржник, встановлено факт причинно -
наслідкового зв'язку дій відповідача та завданими підприємству
збитками.
Скаржник посилається на те, що у даному випадку, апеляційна
інстанція зобов'язана була застосувати вимоги статті 35
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При винесенні постанови, апеляційний суд, вказує скаржник,
безпідставно не застосував норму матеріального права, а саме
статтю 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
відповідно до якої, шкода, заподіяна юридичним і
фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або
бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за
рахунок коштів місцевого бюджету ...
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку
встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Господарським та апеляційним судами на підставі одних і тих же
фактичних обставин справи зроблені протилежні висновки щодо
наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача -
Н-ського міськвиконкому та збитками, що спричинені ЗАТ "ХХХ".
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.12.00 р. у
справі № Х1, що набрало законної сили, визнано недійсною угоду б/н
від ХХ.10.00 про розірвання договору оренди цілісного майнового
комплексу Н-ського підприємства теплових мереж від ХХ.12.96 та
визнано недійсним рішення виконавчого комітету Н-ської міської
ради від ХХ.10.00 за № Х2 "Про реформування системи
теплопостачання в м. Н-ська."
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.01.02 у справі
№ Х4 частково зміненого постановою Р-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.02.02, встановлено, що до ХХ.11.2000
ЗАТ "ХХХ" здійснювало свою господарську та підприємницьку
діяльність на умовах договору оренди державного майна від
ХХ.12.96, укладеного з виконавчим комітетом Н-ської міської ради
та отримувало кошти від населення та організацій бюджетної сфери
за встановленими тарифами .
Зазначеним рішенням встановлено, що виробництво тепла та
електричної енергії і здійснення теплопостачання були основними
видами діяльності ЗАТ "ХХХ".
Статутна діяльність підприємства припинена з ХХ.11.00 на підставі
угоди про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу
Н-ського підприємства теплових мереж від ХХ.12.96, яка за рішенням
суду від ХХ.12.01 визнана недійсною.
Вказаними вище судовими рішеннями встановлено, що з ХХ.11.00
виконавчий комітет м. Н-ська своїм рішенням за № Х2 від ХХ.09.00
р. визначив надавачем послуг по теплопостачанню ТОВ "YYY", яке і
отримало той дохід, який розраховувало отримати підприємство
теплових мереж.
За висновками судово - економічної експертизи, виконаної Р-ським
науково-дослідним інститутом судових експертиз (арк.спр. 136 т. 1)
збитки підприємства становлять :
- 441500 грн. витрати, пов'язані з проведенням поточних і
капітальних ремонтів основних засобів при підготовці їх до
опалювального сезону 2000 - 2001 року за період з ХХ.07.2000 по
ХХ.11.2000;
-за цей же період розмір неодержаних доходів у зв'язку з
позбавленням ЗАТ "ХХХ" своєї діяльності по виробництву і
транспортуванню теплової енергії споживачам становить 4317000 грн.
Судова колегія не може погодитись з висновками Р-ського
апеляційного господарського суду про те, що збитки підприємству
спричинені самочинною поведінкою голови правління організації
позивача.
Такий висновок апеляційної інстанції не ґрунтується на системному
аналізі фактичних обставин справи.
Господарський суд Н-ської області, розглядаючи справу за № Х1 за
позовом "ХХХ" до виконавчого комітету Н-ської міської ради про
визнання недійсним рішення за № Х2 від ХХ.10.00 та угоди від
ХХ.10.00 про розірвання договору оренди дослідив обставини справи,
дав юридичну оцінку діям Н-ського міськвиконкому, зокрема, (стор.
7 рішення суду від ХХ.12.01) суд вказав на те, що угода про
розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу підписана
ХХ.10.00., а збори акціонерів до повноважень яких відносяться
вирішення питань про зміну статутної діяльності, відбулися лише
ХХ.10.00 року, в той час, як ХХ.10.00 виконком вже прийняв своє
рішення за № Х2.
Суд послався у своєму рішенні на те, що згідно статті 47 Закону
України "Про акціонерні товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
правління вирішує
питання діяльності акціонерного товариства, крім тих , що належать
до компетенції загальних зборів.
Згідно ст. 41 Закону ( 1576-12 ) (1576-12)
вищим органом акціонерного
товариства є загальні збори акціонерів.
Крім того, судовим рішенням встановлено, що відповідно до ст. 29
Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
міськвиконком мав право лише на підготовку та
винесення на розгляд Н-ської міської ради пропозиції щодо порядку
та умов передачі цілісного майнового комплексу в оренду ТОВ "YYY"
та ТОВ "ZZZ".
Виконавчий комітет не надав суду доказів про те, що на момент
прийняття ним рішення за № Х2 Н-ською міською радою йому були
надані повноваження, передбачені статтею 29 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 123 том 1) питання
про надання згоди на передачу в оренду цілісного майнового
комплексу Н-ського підприємства теплових мереж, винесене на NNN -
сесію Н-ської ради, що відбулася лише ХХ.12.2000 року.
В порушення вимог с. 2 ст. 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти, встановлені рішенням
господарського суду під час розгляду справи за № Х1 доводилися
знову апеляційною інстанцією при винесенні оскаржуваної постанови,
не дивлячись на те, що в справі брали участь ті самі сторони та
цим фактам дана
належна правова оцінка.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Р-ського
апеляційного господарського суду від ХХ.07.03 підлягає скасуванню,
а рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.04.03
залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111 - 9, 111 - 10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити. Постанову Р-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.07.03 скасувати, рішення господарського
Н-ської області від ХХ.04.03 залишити без змін.