Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2003 року
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого
суддів
розглянула у відкритому засіданні касаційну скаргу Міністерства
оборони України
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.03.03
у справі № 000 господарського суду м. Києва
за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах
держави в особі Міністерства оборони України (надалі -
Міністерство)
та Державної податкової адміністрації України (надалі - ДПА
України)
до товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" (надалі - ТОВ
"ХХХ"), товариства з обмеженою відповідальністю "УУУ"(надалі - ТОВ
"УУУ")
про визнання угоди недійсною.
В засіданні взяли участь представники:
- Генпрокуратури: присутні
- позивачів: Міністерства: присутні
- відповідачів: ТОВ "ХХХ": присутні,
ТОВ "УУУ": не з'явилися.
На підставі розпорядження заступника Голови Вищого господарського
суду України від ХХ.07.03, у зв'язку з неможливістю для судді Х.
взяти участь в судовому засідання ХХ.07.03 з розгляду справи
господарського суду м. Києва № 000, розгляд зазначеної справи,
призначеної до перегляду в касаційному порядку колегією суддів у
складі: головуючого - П., суддів С., Х., здійснювалося колегію
суддів в наступному складі: головуючий - П., судді С., Ц.
Про вказані обставини сторонам повідомлено на початку судового
засідання ХХ.07.03. Відводів складу колегії суддів не заявлено.
Розпорядженням першого заступника Голови Вищого господарського
суду України Т. від ХХ.08.03, у зв'язку з перебуванням судді С. у
черговій відпустці для розгляду господарських справ, призначених
до перегляду в касаційному порядку колегією суддів у складі:
головуючого - П., суддів С., Х., утворено колегію суддів в
наступному складі: головуючий - П., судді Х., Ч.
Про вказані обставини сторонам було повідомлено на початку
судового засідання ХХ.09.03. Відводів складу колегії суддів не
заявлено.
На підставі розпорядження Голови судової палати - заступника
Голови Вищого господарського суду України, у зв'язку з виходом
судді С. та призначенням судді Ч. до складу іншої колегії перегляд
в касаційному порядку справ, доповідачами в яких є судді П. та Х.,
призначених до розгляду або відкладених слуханням без початку
перегляду по суті колегією у тимчасовому складі - головуючий П.,
судді Х., Ч., здійснюється у постійному складі: головуючий - П.,
судді С., Х., визначеному розпорядженням Голови Вищого
господарського суду України від ХХ.01 02 року № 2.
Про вказані обставини сторонам було повідомлено на початку
судового засідання ХХ.10.03. Відводів складу колегії суддів не
заявлено.
Справа неодноразово відкладалася, у зв'язку з клопотаннями сторін
про уточнення касаційних вимог та неможливістю взяти участь у
судовому засіданні з поважних причин, про що виносились відповідні
ухвали.
Рішенням від ХХ.09.01 господарського суду м. Києва в задоволенні
позову заступника Генерального прокурора України в інтересах
держави в особі Міністерства та ДПА України про визнання недійсним
договору купівлі-продажу № 5 від ХХ.02.99 між ТОВ "ХХХ" і ТОВ
"УУУ" відмовлено повністю.
Підставою для відмови в позові було те, що факт наявності мети
відповідачів на укладення спірного договору для ухилення від
сплати податків чи будь-якою іншою метою, суперечною інтересам
держави, а також факт заподіяння шкоди інтересам держави внаслідок
виконання такої угоди не доведені.
Постановою від ХХ.03.03 Київського апеляційного господарського
суду(колегія судів у складі: головуючого Б., суддів Б., Р.)
рішення від ХХ.09.01 господарського суду м. Києва у змінено.
Провадження у справі відносно ТОВ "УУУ" припинено, в решті позову
відмовлено.
З прийнятою постановою Київського апеляційного господарського
суду, не погоджується Міністерство, яке звернулось з касаційною
скаргою, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувавши
рішення від ХХ.09.01 господарського суду м. Києва та постанову від
ХХ.03.03 Київського апеляційного господарського суду і прийняти
нове рішення по справі щодо визнання недійсним спірного договору.
Скаржник вважає, що договір купівлі-продажу № а від ХХ.02.99 між
ТОВ "ХХХ" і ТОВ "УУУ" укладений в порушення вимог статті 44 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки підписаний не уповноваженою на те
особою, та не відповідає вимогам статті 50 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
,
оскільки статуту та свідоцтва про реєстрацію ТОВ "УУУ", суперечить
встановленим цілям його діяльності ,що не було перевірено ТОВ
"ХХХ" при укладенні договору навмисно не перевірив повноваження
представника продавця на укладення даного договору.
Крім того на думку скаржника у ТОВ "ХХХ" відсутні будь-які
документи, які б підтверджували виконання договірних зобов'язань,
оскільки покупець не отримував від продавця ніяких нафтопродуктів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянувши
матеріали справи, касаційну скаргу та додані до неї документи,
заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
Генеральної прокуратури України, встановила наступне:
Заступник Генерального прокурора України в інтересах Міністерства
та ДПА України звернувся з позовом до ТОВ "ХХХ" та до ТОВ "УУУ"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5 від ХХ.08.99
на підставі ст. 48 ЦК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, зазначивши, що ця угода
не відповідає вимогам ч. 2 ст. 44 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки
підпис від імені директора ТОВ "УУУ" виконаний не ним, а не
уповноваженою особою, печатка на договорі підроблена.
Вважаючи,що операція прийому-передачі нафтопродуктів здійснена не
була і це вплинуло на податковий облік сторін за договором, тобто
дана угода спрямована на приховування ними доходів від
оподаткування,а тому на підставі ст. 49 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
така угода повинна бути визнана недійсною, як укладена з метою
завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а тому в
позовній заяві було поставлено питання про визнати недійсним
договіру купівлі-продажу № 5 від ХХ.08.99 та стягнення з ТОВ "ХХХ"
347516,67 грн. на користь держави.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при
винесенні рішення від ХХ.09.2001 р. господарським судом м. Києва
та постанови від ХХ.03.03 Київського апеляційного господарського
суду обгрунтовано було зроблено висновки, що у відповідності до
ст. 49 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
наявність протиправної мети повинна
бути у сторін угоди вже на момент її укладення статуту.
У відповідності до ст. 29 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
юридична особа
набуває цивільних прав та приймає цивільні обов'язки через свої
органи, що діють в межах прав, наданих ним по закону або статутом,
а тому встановлення мети в діях юридичної особи повинно доводитись
через встановлення мети в діях органів юридичної особи, і, як
наслідок, в діях фізичних осіб, які представляють такі органи.
Судом першої та апеляційної інстанції враховано, що відповідно до
ст. 63 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
угода, укладена особою від імені
іншої особи не уповноваженої на укладення угоди з перевищенням
повноважень, створює, змінює та припиняє цивільні права і
обов'язки для, особи, яку представляють, лише у випадках
подальшого схвалення такої угоди. Факти подальшого схвалення угоди
ТОВ "УУУ" підтверджуються зібраними і дослідженими в суді першої
інстанції та апеляційної доказами і матеріалами справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що
господарським судом м. Києва вірно встановлено, що твердження
Міністерства про порушення порядку складання документів про
передачу пального не можуть бути розцінені судом, як доказ
наявності мети на момент укладення угоди, оскільки договір
купівлі-продажу за своєю природою є консенсуальним, тобто
вважається укладеним з моменту досягнення домовленості по всіх
істотних умовах. Момент укладення та виконання договору не
збігається в часі.
Судом першої інстанції також вірно не прийнято, до уваги
ствердження позивача про удаваність угоди. Допустимі докази про це
в справі відсутні. Крім того, зберігання пального здійснювалося не
відповідачами, а військовою частиною А-000, тому за наявності
первинних документів, наданих охоронцем майна (в/ч А-000),
стверджувати про наявність умислу у ТОВ "УУУ" безпідставно.
Крім того, тверджендя позивача ДПА України про наявність у
відповідача ТОВ "ХХХ" заборгованості перед бюджетом внаслідок
виконання оскарженої угоди не доведено, допустимі докази про
існування заборгованості відповідача ТОВ "ХХХ" по сплаті податків
в справі відсутні, а матеріалами справи навпаки доведено,що у ТОВ
"ХХХ" відсутня заборгованості перед бюджетом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
апеляційною інстанцією правомірно змінено рішення суду першої
інстанції стосовно припинення провадження у відношенні до ТОВ
"УУУ", оскільки згідно п. 6. ч. 1. ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство
чи організацію, які є сторонами, ліквідовано. З матеріалів справи
вбачається, що ТОВ "УУУ" виключено з Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України, дата ліквідації ХХ.03.00.
Доказів до судових інстанцій про неправомірність ліквідації
суб'єкта господарювання не надано.
Також не приймається посилання скаржники на висновки, які
викладенні у вироку від ХХ.09.03 Військового апеляційного суду
Центрального регіону України щодо звинувачення колишнього
командира війскової частини А-000 Н. та громадян М., Д., оскільки
вказаний доказ був не предметом оцінки при прийнятті процесуальних
документів судом першої та апеляційної інстанції, а тому у
відповідності до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касацій
інстанція не має права давати оцінку доказам по справі, а може
лише перевіряти застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального законодавства.
У зв'язку з викладеним не вбачається підстав для задоволення
касаційної скарги щодо скасування рішення першої і постанови
апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без
задоволення.
Постанову від ХХ.03.03 Київського апеляційного господарського суду
у справі № 000 господарського суду м. Києва залишити без змін.