Підготовлено за матеріалами судових справ.

(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2003 р.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві

касаційне подання заступника прокурора Одеської області

на постанову  від ХХ.04.2003 Одеського апеляційного господарського

суду

у справі № 000 господарського суду Одеської області

за позовом заступника прокурора Одеської області

в інтересах  держави  в   особі   Одеської   залізниці   Державної

адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці)

до ПП "ХХХ"

про стягнення 436500 грн.

В судове  засідання  представники  сторін не з'явилися,  про час і

місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

                            ВСТАНОВИВ:

У лютому 2003 року  Одеський  транспортний  прокурор  звернувся  з

позовом  в  інтересах держави в особі Одеської залізниці Державної

адміністрації залізничного транспорту  України  (Укрзалізниці)  до

приватного  підприємства  "ХХХ" про стягнення з відповідача пені у

розмірі  436550  грн.  у   зв'язку   з   несвоєчасним   погашенням

відповідачем заборгованості за договором.

Ухвалою господарського  суду Одеської області від ХХ.03.2003 позов

Одеського транспортного прокурора залишено без розгляду.

Постановою Одеського   апеляційного   господарського   суду    від

ХХ.04.2003 у справі № 000 вищезазначену ухвалу господарського суду

залишено без змін.

Ухвала господарського  суду  та  постанова  апеляційної  інстанції

мотивовані тим, що позов прокурора не відповідає вимогам ст. ст. 2

та 29 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          і  рішенню   Конституційного   Суду

України  від  08.04.1999 № 3-РП/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
         щодо тлумачення

статті 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  оскільки прокурор  не  зазначив

орган,   уповноважений  державою  здійснювати  відповідні  функції

органу влади в спірних правовідносинах.

У касаційному поданні заступник прокурора Одеської області просить

скасувати  ухвалу  господарського суду від ХХ.03.2003 та постанову

апеляційного господарського суду від ХХ.02.003 і направити позовну

заяву  прокурора  до  господарського  суду  першої  інстанції  для

розгляду її по суті. На думку прокурора прийнятті рішення у справі

не відповідають діючому законодавству України.

Відзиву на  касаційне  подання відповідач до Вищого господарського

суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача,   перевіривши   правильність   застосування

Одеським  апеляційним  господарським  судом норм процесуального та

матеріального права,  колегія суддів  Вищого  господарського  суду

України дійшла висновку, що касаційне подання заступника прокурора

Одеської  області  на  постанову  від  ХХ.04.2003  задоволенню  не

підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
        

підставою представництва у  суді  інтересів  держави  є  наявність

порушень  або  загрози  порушень економічних,  політичних та інших

державних інтересів  внаслідок  протиправних  дій  (бездіяльності)

фізичних  або юридичних осіб,  що вчиняються у відносинах між ними

або з державою.

Крім того,  відповідно до рішення Конституційного Суду України від

08.04.99  № 3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
        ,  а  також  ст.  2 ГПК України

( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  прокурор або його заступник  самостійно  визначає  в

чому   полягає   порушення   інтересів   держави,  та  обгрунтовує

необхідність  їх  захисту,  а  також  вказує  орган  уповноважений

державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як встановлено  апеляційним судом,  у даному випадку прокурором по

суті пред'явлено  позов  не  в  інтересах  держави,  а  на  захист

інтересів  державного підприємства,  яким є Одеська залізниця,  зі

спору,  що виник при виконанні ПП "ХХХ" договору  поставки,  тобто

спору  між  відповідними  суб'єктами у зв'язку із здійсненням ними

господарської діяльності.

Зазначеній обставині апеляційний суд дав належну оцінку  і  дійшов

до  правильного висновку про те,  що залишаючи заявлений позов без

розгляду за підставами п.  1 ст.  81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  суд

першої інстанції діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного,  керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,

111-10,  111-11  Господарського  процесуального   кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання  заступника  прокурора Одеської області залишити

без задоволення.

Ухвалу господарського суду  Одеської  області  від  ХХ.03.2003  та

постанову   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від

ХХ.04.2003 у справі № 000 зашити без змін.