ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2003 Справа N 34/8а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.08.2003 p.
у справі господарського суду Донецької області
за позовом ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь
до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі
3-тя особа Державне управління екології та природних
ресурсів у Донецькій області
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: А.А.А. - дов. № 09-18/484 від 29.10.2003 p.
від відповідача: Б.Б.Б. - дов. № 1289/10-013 від 28.10.2003 p.
від 3-ої особи не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 03.04.2003 господарського суду Донецької області
відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень № 0000471830/0 та № 0000481830/0 від
21.08.2003.
Постановою від 14.08.2003 Донецького апеляційного господарського
суду рішення від 03.04.2003 господарського суду Донецької області
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до п. 14.14 ст. 14
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
збір за
забруднення навколишнього природного середовища відноситься до
газальнодержавних податків і зборів. Факт необгрунтованого
застосування позивачем коефіцієнту, який характеризує місце
розміщення сталеплавильних шлаків у шлакових відвалах, а саме "1"
замість "3" встановлений спільною перевіркою ДПІ та Приазовською
регіональною державної екологічною інспекцією.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ВАТ "Металургійний комбінат
"Азовсталь" звернулось у Вищий господарський суд України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що
судами в порушення ст. ст.84, 101, 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в основу судових рішень
покладені факти, належним чином не доведені, що призвело до
порушення прав та законних інтересів позивача всупереч нормам ст.
ст. 8, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 1
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 6
Закону України "Про судоустрій" ( 3018-14 ) (3018-14)
.
Судами встановлено, що позивач мав законні підстави для
застосування коригуючого коефіцієнту "1" відповідно до таблиці
2.5, передбаченого для спеціально створених місць складування
(полігони), які забезпечують захист атмосферного повітря та водних
об'єктів від забруднення, оскільки розрахунок збору за забруднення
навколишнього середовища за 2001 рік був узгоджений з Приазовською
державною екологічною інспекцією, як того вимагають приписи
постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.99 за № 303
( 303-99-п ) (303-99-п)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
ДПІ у м. Маріуполі 21.08.2002 прийняті податкові повідомлення №
0000471830/0 та 0000481830/0 про визначення суми податкового
зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього середовища в
сумі 95860,00 грн. і штрафні санкції в сумі 4793,00 грн. та про
визначення суми податкового зобов'язання зі збору за забруднення
навколишнього середовища в сумі 191721,00 грн. і штрафні санкції в
сумі 9586,00 грн. (відповідно).
Податкові повідомлення прийняті на підставі акту перевірки від
19.08.2002 за № 439/23-011-1 з питань дотримання норм податкового
та валютного законодавства за період з 01.04.2001 по 01.04.2002.
Стаття 44 Закону України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
передбачає: що збір за забруднення
навколишнього природного середовища встановлюється на основі
фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в
навколишнє природне середовище і розміщення відходів.
Відповідно до п.4 Порядку встановлення нормативів збору за
забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього
збору ( 303-99-п ) (303-99-п)
, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 01.03.1999 № 303 суми збору, який справляється за
викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення
відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі
затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи
з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів,
нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел
коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків
1 і 2 ( 303-99-п ) (303-99-п)
.
Господарським судом Донецької області встановлено, що позивач
05.02.2002 подав до ДПІ у м. Маріуполі розрахунок збору за
забруднення навколишнього природного середовища за 2001 рік, який
він погодив з Приазовською регіональною державною екологічною
інспекцією, про що є відмітка на даному розрахунку, "Узгоджено:
правильність використання нормативів, коефіцієнтів, лімітів", як
це передбачено п.14 вищевказаного Порядку встановлення нормативів
збору за забруднення навколишнього природного середовища і
стягнення цього збору ( 303-99-п ) (303-99-п)
.
Отже, господарським судом не дана належна правова оцінка тому чи
мав позивач правові підстави для застосування коригуючого
коефіцієнту "1" за таблицею 2.5, передбаченого для спеціально
створених місць складування (полігони), які забезпечують захист
атмосферного повітря і водних об'єктів від забруднення, з
урахуванням того, що п. 5.2 ТУ УВ 2.7.03450778.096-99 встановлено,
що зберігання шлаків дроблених дозволяється в штабелях без
обмеження за висотою.
Господарським судом також не враховано те, що відповідно до
п.4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган самостійно визначає суму
податкового зобов'язання платника податків у разі якщо внаслідок
проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або
методологічні помилки у поданій платником податків податковій
декларації, які призвели до зниження або завищення суми
податкового зобов'язання. В даному випадку контроль за дотриманням
лімітів скидів та розміщення відходів здійснюється виключно
органами Мінекоресурсів.
За твердженням позивача ухвалою господарського суду Донецької
області від 12.02.2002 у справі № 33/27б порушено провадження про
банкрутство ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, одночасно з порушенням провадження у справі про
банкрутство, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів,
однак це не було предметом дослідження при розгляді даної справи в
господарському суді.
Таким чином господарськими судами неповно з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення
справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 03.04.2003 p. господарського суду Донецької області та
постанову від 14.08.2003 p. Донецького апеляційного господарського
суду зі справи № 34/8а скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.
Головуючий Божок В.С.
С у д д і: Хандурін М.І.
Черкащенко М.М.