Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
- головуючого судді (доповідач у справі),
суддів;
розглянувши матеріали
касаційної скарги Державного комунального підприємства "ХХХ",
м. Ч-ськ
на ухвалу від ХХ.08.2003 р. господарського суду міста
м. Ч-ська
у справі № Х1 господарського суду міста Ч-ська
за заявою ТОВ "YYY", м. Ч-ськ
до Державного комунального підприємства "ХХХ",
м. Ч-ськ
про банкрутство
за участю представників сторін:
від Державного комунального підприємства "ХХХ" - присутній;
від ТОВ "YYY" - присутній.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Ч-ська від ХХ.09.2001 р. (суддя
- А.А.А.) за заявою ТОВ "YYY" було порушено провадження у справі №
Х1 про банкрутство Державного комунального підприємства "XXX".
Ухвалою господарського суду міста Ч-ська за результатами
підготовчого засідання від ХХ.08.2003 р. (суддя Б.Б.Б.) визнано
розмір вимог кредитора ТОВ "YYY" на суму 51 276, 81 грн.,
зобов'язано заявника за його рахунок у десятиденний строк подати
до офіційного друкованого органу України оголошення про порушення
провадження у справі про банкрутство Державного комунального
підприємства "XXX" та призначено розпорядника майна.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державне комунальне
підприємство "XXX" звернулося з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України.
На думку скаржника, судом, зокрема, порушені норми п.п. 7, 8 ст.
7, п. 7 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст.ст. 20, 119
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В обґрунтування касаційної скарги, боржник також посилається на
те, що Державне комунальне підприємство "XXX" є об'єктом
комунальної власності та положення зазначеного закону до вказаних
юридичних осіб не застосовуються.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
) за результатами розгляду
заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні
виноситься ухвала, в якій визначаються: розмір вимог кредиторів,
які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата
складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має
бути складений та поданий до господарського суду на затвердження
не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення
підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке
має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення
підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних
зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і
десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;
дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію
боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття
ліквідаційної процедури, чи припинен-ня провадження у справі про
банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати
проведення підготовчого засідання суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду
міста Ч-ська від ХХ.08.2003 р. була винесена за результатами
підготовчого засідання з повним переліком обставин, що є наслідком
порушення провадження у справі про банкрутство, передбачених
статтею 11 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, а саме: призначення розпорядника
майна, визначення розміру вимог ініціюючого кредитора,
зобов'язання щодо публікації оголошення про порушення справи про
банкрутство та ін. Отже, ухвала місцевого суду винесена у
відповідності до вимог Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Посилання скаржника на те, що боржник є об'єктом комунальної
власності і на нього не розповсюджується дія Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
спростовується наступним.
Згідно з статтею 5 пунктом 8 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
положення цього
закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є
об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно
на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого
самоврядування прийняті рішення щодо цього. Однак, слід зазначити,
що вказане рішення ради органів місцевого самоврядування повинно
передувати порушенню провадження у справі про банкрутство
відповідного комунального підприємства-боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення
провадження у справі винесена ХХ.09.2001 р., рішення ж щодо
віднесення боржника до об'єктів комунальної власності прийнято
ХХ.11.2001 р., що в свою чергу унеможливлює застосування цього
рішення до Державного комунального підприємства "XXX".
У зв'язку з чим, на думку судової колегії, ухвала за результатами
підготовчого засідання винесена з урахуванням вимог Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 11 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державного комунального підприємства "XXX" на
ухвалу господарського суду міста Ч-ська від ХХ.08.2003 р. у справі
№ Х1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Ч-ська від ХХ.08.2003 р. у
справі № Х1 залишити без змін.