ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
28.10.2003                                      Справа N 10/181
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий судді,
суддів;
 
За участю представників    позивача  - присутні,
                           відповідача - присутні;
 
розглянувши у
відкритому  судовому
засіданні в м. Києві
касаційну скаргу           Акціонерної енергопостачальної компанії
                           "YYY"
 
та постанову               Київського апеляційного  господарського
                           суду від 30.04.2003 року
 
у справі                   № X1
 
за позовом                 Акціонерної енергопостачальної компанії
                           "YYY"
 
до                         комунального   підприємства "Управління
                           житлового господарства" Н-ського р-ну
 
про                        стягнення 77943810,49 грн.,
 
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.03.2003 року у справі
№Х1 в задоволенні позовних  вимог  Акціонерної  енергопостачальної
компанії  "YYY" до комунального підприємства "Управління житлового
господарства" Н-ського р-ну про стягнення 45 452 999 грн. боргу за
спожиту  теплову енергію відмовлено,  позовні вимоги про стягнення
182 191,49 грн.  боргу по оплаті теплової енергії,  4 413 070,  26
грн.  процентів  річних та 28 077 471 грн.  інфляційних нарахувань
залишено без розгляду.
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
30.04.2003 року у справі №Х1 рішення господарського суду м.  Києва
від   13.03.2003    року    змінено,    в    позові    Акціонерній
енергопостачальній  компанії  "YYY"  про стягнення 77 943 810,  49
грн.  відмовлено,  позовні вимоги про стягнення 14 182 191,49 грн.
залишено без розгляду.
 
Акціонерна енергопостачальна  компанія  "YYY" у поданій касаційній
скарзі просить постанову  Київського  апеляційного  господарського
суду  від  30.04.2003  року скасувати,  справу передати для нового
розгляду  суду  першої  інстанції.  В  обґрунтування  своїх  вимог
скаржник   посилається  на  те,  що  судом  апеляційної  інстанцій
неправильно  застосовані  норми  матеріального  та  процесуального
права,  що  призвело  до  прийняття  постанови,  яка не відповідає
вимогам діючого законодавства.
 
Розглянувши  матеріали  справи  та заслухавши представників сторін
суд встановив наступне:
 
Між  АЕК  "YYY"   та  ДКУЖГ Я-ського району (пізніше Н-ського)  на
підставі рішення Київської міської ради від 08.11.2001 №  121/1555
були укладені договори на постачання теплової енергії, згідно яких
позивач зобов'язався постачати теплову енергію,  а  відповідач  її
оплачувати.
 
Позовна заява  була  подана  АЕК  "YYY"  до господарського суду м.
Києва у квітні 2002 року,  тобто трирічний строк позовної давності
відповідно  до  ст.  71  Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
        
повинен був обчислюватись, починаючи з 01.04.99.
 
Як свідчать матеріали справи за період з 01.04.1999 по  01.03.2002
відповідачу   було   нараховано   за   спожиту   теплову   енергію
126444413,38 грн.  За спірний період  відповідачем  було  сплачено
позивачу 153526624,08 грн.,  з яких останнім 72535210,12 грн. було
зараховано в погашення заборгованості за спожиту теплову енергію в
попередні періоди.
 
Як свідчать    письмові    пояснення    відповідача    на   адресу
господарського суду м.  Києва (а.с.  85) то він не заперечує  щодо
наявності заборгованості перед позивачем до 01.04.99.
 
Як випливає  з  пояснення  представників  сторін,  суми,  які було
сплачено із зазначенням платежу,  як оплата за поточне  споживання
теплової  енергії  чи  як  погашення бюджетом субсидій та пільг за
період з 01.04.1999 по 01.03.2002 позивач зараховував на погашення
заборгованості  за  позовний  період,  що  стосується платежів без
зазначення періоду погашення,  то вони зараховувалися в  погашення
існуючої заборгованості в попередні періоди, тобто до 01.04.99.
 
З наведеного випливає, що кошти, які надходили на рахунок позивача
з чітко вказаним призначенням платежу,  зараховувались позивачем в
оплату   спожитої   теплової   енергії  за  періоди,  зазначені  у
призначенні платежу,  тоді  як  кошти,  що  надходили  на  рахунок
позивача  без  будь-якого призначення платежу,  а також кошти,  що
надходили від "RRR",  зараховувалися АЕК "YYY" в рахунок погашення
заборгованості  минулих  періодів.  Судами  першої  та апеляційної
інстанцій не було надано жодної оцінки розрахункам та копіям актів
звірення  розрахунків  за  спірними договорами постачання теплової
енергії.
 
Водночас апеляційним судом в основу своєї постанови було покладено
односторонній  акт  звірки,  наданий відповідачем та не підписаний
представниками позивача.
 
Розгляд даної справи  по  суті  можливий  лише  за  умови  надання
сторонами     платіжних    документів,    актів    безбанківського
взаємозаліку, актів заліку, довідок місцевої влади про зарахування
наданих субвенцій, розпоряджень, наданих "RRR" тощо.
 
Під час  розгляду  справи  по  суті  судом  першої  та апеляційної
інстанцій слід  також  врахувати  клопотання  як  позивача  так  і
відповідача щодо  залучення  до  розгляду  справи  в якості третіх
осіб,  відповідно  Київську  міську  державну   адміністрацію   та
комунальне підприємство, "QQQ".
 
Слід також звернути увагу на той факт,  що апеляційну скаргу судом
було розглянуто за відсутності самого заявника, незважаючи на його
клопотання  про  перенесення  слухання  у  зв'язку  з призначенням
слухання на вихідний для позивача день  на  підставі  відповідного
наказу  останнього  та  Розпорядження  Київської міської державної
адміністрації від 03.04.2003 №573.
 
Твердження представників відповідача стосовно відмови  позивача  у
здійсненні   касаційного   провадження   пов'язаного  з  пропуском
останнім встановленого  строку,  судовою  колегією  не  може  бути
прийнято   до  уваги,  оскільки  ст. 129    Конституції    України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         визначає  забезпечення  касаційного  оскарження  як
одне  з основних засад судочинства,  а також зважаючи на соціальне
та економічне  значення  даної  справи  для  населення  м.  Києва,
пов'язане з початком опалювального сезону.
 
Таким чином  рішення  та  постанова  судів  першої  та апеляційної
інстанцій прийняті по неповно  з'ясованим  обставинам  справи  без
яких неможливо  надати  їм правильну юридичну оцінку та правомірно
застосувати ту чи іншу норму діючого законодавства.
 
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 111-4, 111-10, 111-11,
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу  Акціонерної  енергопостачальної  компанії  "YYY"
задовольнити.
 
Рішення господарського  суду  м.  Києва  від  13.03.2003  року  та
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
30.04.2003 року у справі №Х1 скасувати.
 
Справу №Х1 передати на новий розгляд господарському суду м. Києва.