ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
28.10.2003                                        Справа N 20/132
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу       НАК "НУ"
 
на  постанову          від 22.04.2003
                       Київського   апеляційного  господарського
                       суду
 
у справі               № 20
 
за позовом             НАК "НУ"
 
до                     Акціонерного  товариства  закритого  типу
                       (АТЗТ) "І"
 
про                    зобов'язання  виконати умови договору  та
                       стягнення  неустойки в сумі 3241 грн.
 
В судове   засідання   прибули  представники  сторін :
 
позивача
відповідача
 
Заслухавши суддю-доповідач,  пояснення  представників  сторін   та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
За уточненими  позовними  вимогами позивач просить суд зобов'язати
відповідача виконати умови договору № 1-043  (2000),  К-5/99-8/99-
НАК міни цінних паперів від 10 січня 2000,  в частині міни простих
векселів,  емітованих ВАТ "П" № 693131391060  від  17.07.99  та  №
693131391062  від  17.07.99  та  передати  позивачеві дійсно цінні
папери (векселі) на суму 1300000 грн.  і  стягнути  з  відповідача
неустойку в розмірі 3241 грн.
 
Позовні вимоги  обґрунтовуються  тим,  що  рішенням господарського
суду м. Києва від 23.10.2001 у справі № 14/572 вищезгадані векселі
визнано такими,  що не підлягають оплаті, а, отже, відповідачем не
були передані цінні папери, обумовлені договором.
 
Рішенням господарського суду м.  Києва  від  04.03.2003  у  позові
відмовлено.
 
Рішення суду  мотивоване тим,  що умовами договору від 10.01.2000,
укладеному між сторонами у справі, позивач отримав від відповідача
пакет  цінних  паперів,  а  саме:  векселі в кількості 120 штук на
загальну суму 14194000 грн.,  серед яких  були  прості  векселі  №
693131391060 від 17.07.99 номінальною вартістю 700000,00 грн. та №
693131391062 від 17.07.99 номінальною вартістю 600000,00  грн.  із
строком платежу 17.07.2001, емітовані ВАТ "П".
 
У визначений   строк   векселі   оплаченими   не  були.  Приватним
нотаріусом 18.07.2001  здійснений  протест  у  неплатежі,  про  що
складено відповідні акти та вчинено виконавчий напис про звернення
стягнення на ВАТ "П" (векселедавець) на користь НАК "НУ" у розмірі
1300000,00 грн. за несплаченими векселями.
 
Рішенням господарського  суду  м.  Києва від 23.10.2001 у справі №
14/572,  порушеній за позовом векселедавця ВАТ  "П"  до  НАК  "НУ"
спірні векселі були визнані такими, що не підлягають оплаті. Отже,
встановлений факт підпису посадовими особами векселедавця  спірних
векселів   із   порушенням   чинного   законодавства   в   частині
обов'язкової їх товарності, тягне за собою недійсність їх підписів
і,  відповідно,  відсутність вексельного зобов'язання векселедавця
за виданими ним векселями.
 
В той час,  зобов'язання інших осіб,  підписи яких  є  на  спірних
векселях,  є  юридично  дійсними  і  позивач  не позбавлений права
звернутися до будь-кого з них про  стягнення  вексельної  суми,  в
тому числі і до відповідача.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
22.04.2003 рішення у справі залишено без зміни з тих же мотивів.
 
Звертаючись до суду з касаційною скаргою,  НАК "НУ" посилається на
неправильне застосування судами норм права. Так при визнанні судом
векселів такими, що не підлягають оплаті, висновок про невиконання
відповідачем  зобов'язань за договором міни (передані папери,  які
не є цінними) і,  відповідно,  вимога про зобов'язання  останнього
виконати  умови  договору є правомірною і обґрунтованою.  Висновок
суду,  що зобов'язання інших осіб,  підписи  яких  проставлені  на
спірних векселях, є юридично дійсними, тому позивач не позбавлений
права звернутися до будького з них за стягненням вексельної  суми,
призвів до виходу суду за межі позову. Оскільки позивач не заявляв
відповідних клопотань, суд не повинен був виходити за межі позову.
 
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних  обставин
справи  та  їх  повноту,  Вищий  господарський  суд України дійшов
висновку,  що  підстав  для  задоволення  касаційної   скарги   не
вбачається, виходячи з такого.
 
За договором  міни  відповідач  передав  позивачу  спірні векселі,
векселедавцем яких  є  ВАТ  "П".  Рішенням  суду  векселі  визнані
такими,  що не підлягають оплаті векселедавцем. Закон України "Про
обіг векселів України" ( 2374-14  ) (2374-14)
          визначив  законодавство,  яке
регулює  обіг  векселів  в  Україні,  зокрема,  такою  є Женевська
конференція 1930 року,  якою запроваджено Уніфікований  закон  про
переказні   векселі   та  прості  векселі.  Відповідно  до  ст.  7
Уніфікованого Закону,  якщо на переказному векселі є підписи осіб,
нездатних  зобов'язуватися  ...,  то зобов'язання інших осіб,  які
поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.
 
Векселі, які  визнані  судом  такими,  що  не  підлягають   оплаті
векселедавцем,  містять  підписи  інших  осіб,  які зобов'язані за
векселем.  А тому посилання скаржника (позивача) на те,  що спірні
векселі  не є цінними паперами,  а отже,  відповідачем не виконані
умови договору міни про передачу цінних паперів, є помилковим.
 
Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9 - 111-12  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії  "НУ"  залишити
без задоволення.
 
Постанову від  22.04.2003  Київського  апеляційного господарського
суду у справі № 20 залишити без зміни.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
тє