ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2003 Справа N 2/5/1395
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Запорожтрансформатор" на
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14
травня 2003 року у справі № 2/5/1395 за позовом відкритого
акціонерного товариства "Запорожтрансформатор" до Запорізького
обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії
"Хліб України", за участю третіх осіб - Управління по сільському
господарству Запорізької обласної державної адміністрації та
Запорізької обласної господарської асоціації "Агрос"
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
30 липня 2001 року відкрите акціонерне товариство
"Запорожтрансформатор" звернулося до арбітражного суду Запорізької
області з позовом до Запорізького обласного дочірнього
підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" про
стягнення 934472,14 грн.
28 серпня 2001 року відповідачем заявлено зустрічний позов про
стягнення 239849,74 грн. збитків.
Заявою від 17 грудня 2002 року позивач збільшив суму позову до
3268988,34 грн., в тому числі 2520023,72 грн. основного боргу,
575709,35 грн. пені, 180985,04 грн. 3% річних. До того ж, позивач
просив суд стягнути на його користь з відповідача 5493,60 грн. за
проведення судово-бухгалтерської експертизи.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20 січня 2003
року (суддя Радченко О.П.) позов задоволено частково, стягнуто з
відповідача на користь позивача 2520023,72 грн. основного боргу,
567979,58 грн. пені, 5493,6 грн. вартості експертизи та судові
витрати. В задоволенні позову на суму 188714,81 грн. та
зустрічного позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14
травня 2003 року (судді Яценко О.М., Коробка Н.Д., Юхименко О.В.)
в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовлено, а рішення
місцевого суду змінено. В задоволенні позовних вимог як за
первісним, так і за зустрічним позовом відмовлено. Стягнуто з
позивача на користь відповідача судові витрати.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство
"Запорожтрансформатор" просить постанову апеляційної інстанції
скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін, посилаючись
на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити
оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу без
задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для її
задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти
неї, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи, на виконання розпорядження Запорізької обласної
державної адміністрації від 13 лютого 1997 року № 63 "Про поставку
сільгоспвиробникам палива та мінеральних добрив в рахунок
регіонального замовлення 1997 року" та затвердженого Запорізькою
обласною державною адміністрацією "Порядку надання
сільгоспвиробникам фінансової матеріальної допомоги (у вигляді
палива і мінеральних добрив) в рахунок регіонального замовлення
1997 року", 3 березня 1997 року між Запорізьким представництвом
Державної акціонерної компанії "Хліб України", Запорізькою
обласною господарською асоціацією "Агрос" та відкритим акціонерним
товариством "Запорожтрансформатор" було укладено договір № 94
поставки хімічних добрив в рахунок авансування регіонального
замовлення 1997 року і витрат за них шляхом поставок
сільгосппродукції.
На виконання умов договору позивач поставив 4021 т міндобрив на
суму 1033526,84 грн.
В рахунок проведення розрахунків за договором № 94 від 3 березня
1997 року Запорізьке представництво Державної акціонерної компанії
"Хліб України" в 1998 році надало, а відкрите акціонерне
товариство "Запорожтрансформатор" прийняло товарно-матеріальні
цінності (дизельне пальне, борошно) на суму 26995,97 грн. (або
8832,87 доларів США). В 1999-2000 роках відповідачем передано
товарно-матеріальних цінностей та перераховано грошових коштів на
загальну суму 212953,77 грн. або 51776,68 доларів США.
Загальна сума розрахунку відповідача в період 1998-2000 років
склала 239949,74 грн. або 60609,55 доларів США.
На момент подання позовної заяви не проведено розрахунків в сумі
470162,45 доларів США або 2520023,72 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги відкритого акціонерного
товариства "Запорожтрансформатор", суд першої інстанції виходив з
того, що відповідно до ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у
встановлені договором строки. Одностороння відмова від виконання
договору та одностороння зміна умов договору не допускається.
Дія договору № 94 триває до повного виконання сторонами прийнятих
на себе зобов'язань, отже вимога щодо стягнення заборгованості в
сумі 2520023,72 грн. є обґрунтованою на відміну від вимоги
позивача щодо стягнення 3% річних, оскільки застосування річних
поруч з пенею буде подвійним стягненням санкцій за одне і те ж
саме порушення, що не передбачено чинним законодавством.
Відмовляючи в задоволенні вимог за зустрічним позовом, місцевий
суд виходив з того, що матеріалами справи доведено, що
товарно-матеріальні цінності і грошові кошти передавалися
відповідачу в рахунок розрахунків за договором № 94.
Змінюючи рішення господарського суду Запорізької області в частині
задоволення вимог позивача за первісним позовом та відмовляючи в
цих вимогах, апеляційна інстанція виходила з того, що згідно п.
1.1 Статуту Запорізьке обласне дочірнє підприємство Державної
акціонерної компанії "Хліб України" створено шляхом реорганізації
Запорізького представництва Державної акціонерної компанії "Хліб
України", правонаступником прав та обов'язків якого воно є.
Відповідно до п. 2.1 Статуту Запорізьке обласне дочірнє
підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" є
юридичною особою.
Договір № 94 не розірваний та не визнаний недійсним у
встановленому законом порядку, вступив в силу та почав
реалізовуватися з боку всіх трьох сторін.
До того ж, судом другої інстанції встановлено, що позивачем подано
позов 26 липня 2001 року, а право вимоги на оплату продукції
виникло пізніше 9 квітня 1997 року, що свідчить про пропущення
позивачем строку позовної давності, а клопотання про відновлення
такого строку останнім не заявлено.
З висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна,
оскільки як місцевим, так і апеляційним судом, всупереч вимог ст.
43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
з'ясовані належним чином права та обов'язки відповідача, зокрема,
хто повинен відповідати за договором: Запорізьке обласне дочірнє
підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" чи
Державна акціонерна компанія "Хліб України", з врахуванням того,
що договір № 94 укладено представництвом на підставі доручення
Державної акціонерної компанії "Хліб України"; які права і
обов'язки виникли у відповідача після його утворення і набуття
прав юридичної особи.
До того ж, судом першої інстанції не перевірено строків позовної
давності, а апеляційний суд, встановивши перебіг строку позовної
давності, всупереч ст. 80 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
не з'ясував причини пропущення строку та не вирішив питання про
можливість його відновлення.
З огляду на викладене, рішення місцевого суду та постанова
Запорізького апеляційного господарського суду прийняті з
порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому
підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому суду слід врахувати наведене
і згідно вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Запорожтрансформатор" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 20 січня 2003
року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 14 травня 2003 року у справі № 2/5/1395 скасувати, а справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.