ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2003 Справа N 24/261-б
Судова колегія Вищого господарського суду України,
розглянувши матеріали касаційної скарги ДП "К" та ДП "Б" на
постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 липня
2003 р. у справі N 24/261-б господарського суду м. Києва за заявою
ДП "Б" до ЗАТ "Т" про банкрутство, В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20 березня 2003 р.
за заявою ДП "Б" було порушено провадження у справі N 24/261-б про
банкрутство ЗАТ "Т", введено процедуру розпорядження майном та
мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27 березня 2003 р.
об'єднано справи N 24/261-б і 24/394-б в одне провадження під
загальним номером N 24/394-б та призначено розпорядника майна.
Ухвала мотивована тим, що справи N 24/261-б і 24/394-б
пов'язані з розглядом одного спору, тому вони підлягають
об'єднанню.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою ЗАТ "Т" звернулося з
апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського
суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14 липня 2003 р. апеляційну скаргу було залишено без задоволення,
ухвалу місцевого суду - без змін.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою ДП "К" та ДП "Б"
звернулися з касаційними скаргами до Вищого господарського суду
України, в яких просять скасувати зазначену постанову.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню
частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 58 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя має право
об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть
участь ті самі сторони, в одну справу, про що зазначається в
ухвалі про порушення справи або рішенні.
Статтею 41 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди вирішують
господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому
цим Кодексом, справи ж про банкрутство розглядаються
господарськими судами у порядку провадження, передбаченому цим
Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про
банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Статтею 7 Закону про банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
визначено, що
коли на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство
в суд уже надійшли одна або кілька заяв про порушення справи про
банкрутство одного боржника, суд розглядає всі заяви, включаючи
заяву кредитора або боржника, подану останньою. Тобто об'єднання
заяв можливе лише до порушення провадження у справі.
Об'єднання заяв або справ про банкрутство після порушення
провадження у справі Законом про банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
не
передбачено та суперечить суті відносин неспроможності, оскільки
стосовно боржника може бути порушена лише одна справа про
банкрутство.
Так, у випадку подання заяви про порушення провадження у
справі про банкрутство після порушення справи господарський суд
відмовляє у прийнятті цієї заяви відповідно до ст. 8 Закону про
банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
у зв'язку з тим, що стосовно боржника вже
порушено справу про банкрутство. При цьому заявник не позбавлений
можливості звернутися до господарського суду із заявою про
визнання грошових вимог після опублікування оголошення про
порушення справи про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми
судовими інстанціями, заява ДП "Б" від 14 березня 2003 р. N 14/02
про порушення провадження у справі N 24/261-б була подана тоді,
коли тривало провадження у справі N 24/394-б про банкрутство
ЗАТ "Т", порушене 22 липня 2002 р.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
ухвала господарського суду м. Києва про об'єднання справ про
банкрутство та постанова Київського апеляційного господарського
суду про залишення цієї ухвали без змін винесені з порушенням норм
чинного законодавства та підлягають скасуванню, а справа
N 24/261-б - направленню на новий розгляд до господарського суду
м. Києва.
При новому розгляді господарський суд м. Києва повинен
врахувати викладене та вирішити питання щодо припинення
провадження у справі N 24/261-б, порушеній пізніше.
На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 8 Закону про
банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
, статтями 41, 58, 62, 1115, 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційні скарги ДП "К" та ДП "Б" на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 14 липня 2003 р. у справі
N 24/261-б задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
14 липня 2003 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від
27 березня 2003 р. у справі N 24/261-б скасувати.
Справу N 24/261-б направити на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
Надруковано:
Збірник "Господарське судочинство
в Україні: Судова практика.
Застосування законодавства
про банкрутство", 2004 р.