ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2003 Справа N 8/139
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши матеріали
касаційної скарги колективної виробничо-торговельної фірми
"YYY", м. Н-ськ (далі- КВТФ "YYY")
на постанову Ч-ського апеляційного господарського суду
від ХХ.07.2003 р.
у справі № Х9
за позовом приватної виробничо - комерційної фірми
"XXX", м. Н-ськ (далі-ПВКФ "XXX")
до КВТФ "YYY"
про стягнення 62524 грн. 62 коп.
та
В засіданні взяли участь представники:
від відповідача - присутній.
ВСТАНОВИВ:
Господарський суд Н-ської області рішенням від ХХ.04.2003 позов
задовольнив частково в сумі 16529, 80 грн. боргу. В іншій частині
позову відмовлено.
На підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та ст.ст. 48, 228 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
визнано недійсним договір купівлі-продажу № 17 від
12.01.2001.
Ч-ський апеляційний господарський суд постановою від ХХ.07.2003
рішення місцевого суду від ХХ.04.2003 в частині відмови в
задоволенні іншої частини позову скасував і в цій частині прийняв
нове рішення, стягнувши 30621, 89 грн. боргу, 3281, 40 грн.
інфляційних, 949,40 грн. річних та судові витрати.
В іншій частині рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі порушено питання про скасування постанови
Ч-ського апеляційного господарського суду і залишення без змін
рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.04.2003.
Скаржник вважає, що апеляційна інстанція порушила норми
матеріального права і висновки суду не підтверджені доказами в
розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування судом норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Договір купівлі-продажу № 17 сторони підписали 12.01.2001 за яким
позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти і оплатити
товар згідно накладних.
Протягом лютого - березня 2001 року позивач передав відповідачу
товар на загальну суму 132293,81 грн.
Вартість товару сплачена відповідачем частково в сумі 74000 грн.
Відповідачем складені акти від 16.02.2001 та від 14.03.2001 про
прийняття товару на відповідальне зберігання.
Оцінюючи договір купівлі-продажу № 17 від 12.01.2001 господарський
суд Н-ської області обґрунтовано дійшов висновку про
невідповідність змісту договору купівлі-продажу вимогам чинного
законодавства.
В умовах договору відсутні істотні умови передбачені для даного
виду договорів, що згідно зі ст. 48 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
є підставою для визнання угоди недійсною.
За таких обставин господарський суд Н-ської області дійшов
висновку, про наявність правових підстав для визнання договору
купівлі-продажу № 17 від 12.01.2001 недійсним.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що постанова
Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003 не
відповідає нормам чинного законодавства і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003
у справі № Х9 скасувати.
Рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.04.2003 у
справі № Х9 залишити без змін.
Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "XXX" на користь
фірми "YYY" судові витрати за сплачене державне мито в сумі 312
грн. 63 коп.
Доручити видати наказ господарському суду Н-ської області.