ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 16.10.2003                                         Справа N 3/33
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                  Т. Добролюбової - головуючого
                  Т. Дроботової
                  Т. Гоголь
 
за участю представників:
 
позивача          Васютович О. В. - дов. від 23.05.2003 p.
 
відповідача       (ВАТ "АКБ "Автокразбанк") - Альошин В. О. - дов.
                  від 22.04.2003 p.
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу  Кременчуцької   об'єднаної  державної податкової
                  інспекції
 
на  постанову     від      19.05.2003 p. Харківського апеляційного
                  господарського суду
 
у справі          № 3/33 господарського суду Полтавської області
 
за позовом        Кременчуцької   об'єднаної  державної податкової
                  інспекції
 
до                - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волд"
 
                  - Відкритого     акціонерного         товариства
                    "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк"
 
про   визнання угоди недійсною
 
В судовому  засіданні  оголошувалась перерва з 2 по 16 жовтня 2003
року.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Кременчуцька ОДПІ  звернулась  до  суду  з  позовом  про  визнання
недійсною    на підставі  статті  49  Цивільного  кодексу  України
( 1540-06 ) (1540-06)
         угоди від 19.01.2001 між ВАТ  "АКБ  "Автокразбанк"  та
ТОВ  "Волд"  як  такої,  що  укладена  з  боку останнього з метою,
завідомо суперечною інтересам держави.
 
Рішенням господарського  суду  Полтавської  області від 18.02.2003
(суддя Г.  І.  Бунякіна) у задоволенні позовних вимог відмовлено з
огляду на недоведеність позивачем самого факту укладення угоди між
сторонами,  відсутність умислу на  ухилення  виконання  податкових
зобов'язань, як і сам факт їх невиконання.
 
Крім того,  у  рішенні  суду зазначено,  що у банка - відповідача,
враховуючи встановлені вексельним законодавством вимоги,  не  було
жодних  правових  підстав  для  відмови  в оплаті пред'явлених ТОВ
"Волд" векселів.
 
За апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ Харківський  апеляційний
господарський суд (судді: О. В. Плужник - головуючий, М. В. Токар,
В.  О.  Фоміна) переглянув рішення господарського суду Полтавської
області  в  апеляційному  порядку  та  постановою  від  19.05.2003
залишив його без зміни з тих же підстав.
 
Кременчуцька ОДПІ подала до  Вищого  господарського  суду  України
касаційну    скаргу   на   постанову   Харківського   апеляційного
господарського суду,  в якій просить рішення та постанову у  даній
справі скасувати, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
 
У касаційній   скарзі,   зокрема,  вказується  на  те,  що  судами
оспорювана угода помилково не визнана недійсною на підставі статті
49  Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
         як укладена з метою,
суперечною інтересам держави, про що свідчить, на думку скаржника,
визнання  недійсними  установчих  документів  ТОВ  "Волд" рішенням
Крюківського районного суду м. Кременчука.
 
ВАТ "АКБ "Автокразбанк" надіслало відзив на  касаційну  скаргу,  у
якому  просить  постанову Харківського апеляційного господарського
суду у даній справі  залишити  без  змін  з  підстав,  якими  вона
мотивована.
 
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.  Б. та пояснення присутніх
в судовому  засіданні  представників  сторін,  перевіривши  наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,  колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
 
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої  та
апеляційної  інстанції,  на  виконання  договору купівлі - продажу
векселів від 26.12.2000 ВАТ "АКБ  "Автокразбанк"  продало,  а  ТОВ
"Авгур"  придбало  векселі  №  763311000548  номінальною  вартістю
900000 грн. та № 763311000549 номінальною вартістю 400000 грн., що
підтверджується актами прийому - передачі векселів від 29.12.2000,
від  05.01.2001  та  платіжними  дорученнями   про   перерахування
товариством банку грошових коштів на загальну суму 1300000 грн.
 
В подальшому  за  угодою сторін договору зобов'язання по векселю №
763311000549  номінальною  вартістю  400000  грн.  були  припинені
шляхом  заміни  його  на  два  простих  векселі  -  № 763311000552
номінальною вартістю 231000 грн.  та  №  763311000553  номінальною
вартістю 231000 грн.
 
19.01.2001 між  ТОВ "Авгур" та ТОВ "Волд" укладено договір купівлі
- продажу вказаних векселів.  Згідно акта прийому -  передачі  від
19.01.2001 векселі були передані ТОВ "Волд". В цей же день векселі
були пред'явлені останнім ВАТ "АКБ  "Автокразбанк"  до  оплати  та
погашені платіжним дорученням № 16/138 від 19.01.2001.
 
Предметом позову  у  даній  справі  є матеріально - правова вимога
Кременчуцької  ОДПІ  визнати  недійсною  на  підставі  статті   49
Цивільного  кодексу  України ( 1540-06 ) (1540-06)
         угоду по пред'явленню ТОВ
"Волд"  до  оплати   векселів   №№   763311000548,   763311000553,
емітованих ВАТ "АКБ "Автокразбанк".
 
Відмовляючи у  задоволенні  вказаних позовних вимог,  господарські
суди першої та апеляційної інстанції виходили з тієї обставини, що
позивачем  не  доведено  факт укладання оспорюваної угоди з метою,
завідомо суперечною інтересам держави.
 
Проте, відповідно  до  статті  43  Господарського   процесуального
кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         господарський суд оцінює докази за
своїм  внутрішнім  переконанням,  що  ґрунтується  на  всебічному,
повному  і  об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, керуючись законом.
 
В порушення  наведеної  процесуальної  вимоги,  судами  першої  та
апеляційної  інстанції  не  дана  належна правова оцінка наявним у
справі доказам,  пов'язаним з предметом позову в їх сукупності,  з
урахуванням  наданого  до матеріалів справи рішення від 18.12.2001
Крюківського  району  м.  Кременчука,  яким   визнано   недійсними
установчі   документи   ТОВ  "Волд"  та  скасовано  його  державну
реєстрацію.
 
Відповідно до  роз'яснень   Пленуму   Верховного   суду   України,
викладених  у  пункті  1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ,  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами  матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
 
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній  інстанції  не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини,  що не були встановлені в  рішенні  суду  чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або  додатково  перевіряти  докази,  рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню,  а справа - направленню на новий розгляд до
господарського суду Полтавської області.
 
На підставі   викладеного  та  керуючись  статтями  111-5,  111-7,
пунктом  3  статті  111-9,   статтями   111-10,   111-11,   111-12
Господарського  процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Рішення від 18.02.2003 p.  господарського суду Полтавської області
та   постанову   від   19.05.2003   p.  Харківського  апеляційного
господарського  суду  у  справі   №   3/33   господарського   суду
Полтавської області скасувати.
 
Справу скерувати  до  господарського  суду  Полтавської області на
новий розгляд.
 
Касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ задовольнити частково.
 
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і  Т. Дроботова
           Т. Гоголь