ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.10.2003                                 Справа N 2-2/5276-2003

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 07.10.2004

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого - Остапенка М.І

     суддів: Харченка В.М., Чабана В.В.

     розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Готель "Ореанда"

     на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
08.05.2003 року

     у справі  за  позовом  компанії "PM International Furnishing"
(Італія)

     до ЗАТ "Готель "Ореанда"

     про стягнення 133 345,04 доларів США

     В С Т А Н О В И В:

     У лютому  2003  року,  компанія "PM International Furnishing"
(Італія) звернулась до суду з позовом про стягнення з ЗАТ  "Готель
"Ореанда" 133 345,04    доларів   США    боргу    за    поставлені
товарно-матеріальні цінності по договору N 20 від 19.01.2001  року
та 5 722,5 доларів США відсотків за користування коштами.

     Рішенням господарського  суду  Автономної Республіки Крим від
08.05.2003 року позов задоволено.

     У касаційній скарзі  відповідач  посилається  на  неправильну
правову  оцінку  судом  обставин  справи,  безпідставну  відмову у
прийнятті зустрічного позову про стягнення неустойки за  порушення
термінів  поставки  товару  і просить рішення скасувати,  а справу
направити на новий судовий розгляд.

     Заслухавши суддю доповідача,  пояснення представників сторін,
зокрема  і  після  оголошеної  судом  перерви  до 16.10.2003 року,
перевіривши матеріали справи і обговоривши  доводи  скарги  судова
колегія  вважає,  що  касаційна  скарга  задоволенню  не  підлягає
виходячи з наступного.

     Із наявних у справі матеріалів вбачається що 19.01.2001  року
сторони  уклали  договір  N 20 на виконання якого позивач поставив
відповідачу матеріальних    цінностей     на     загальну     суму
1 327 822,54 доларів США, що останнім не оспорюється.

     Оплату поставленого  товару  відповідач повинен був здійснити
шляхом попередньої оплати у  розмірі  50  відсотків  від  вартості
поставки,  20  відсотків  по  завершенні  поставки  окремих  видів
товару,  а  остаточний  розрахунок  не  пізніше  30  днів  з  часу
підписання акту приймання.

     Але підписавши  30.07.2001  року акт приймання і не оспорюючи
кількість та якість поставленого товару відповідач розрахувався не
повністю, сплативши лише 1 195 200 доларів США, а тому суд прийшов
до  правильного  висновку  про  неналежне  виконання   ним   своїх
зобов'язань  по  договору,  обґрунтовано  постановив  рішення  про
стягнення 132 622,54 доларів США боргу  та  5 722,5  доларів   США
відсотків  за  користування коштами за період з 30.08.2001 року до
пред'явлення позову і підстав для його скасування  з  наведених  у
касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

     Що ж  до  посилань  у  касаційній  скарзі  на неправомірність
відмови у  прийнятті  зустрічного  позову  то  вони  безпідставні,
оскільки  спір  щодо  термінів  поставки  та  розміру неустойки не
пов'язаний з предметом цього  спору  і  може  бути  розглянутий  у
окремому провадженні.

     Враховуючи наведене,    керуючись    ст.ст.   111-9,   111-11
ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий   господарський   суд   України
П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу   залишити   без   задоволення,   а  рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.05.2003 року
без змін.

     Зупинення виконання     рішення    згідно    ухвали    Вищого

господарського суду України від 21.07.2003 року скасувати.