Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2003 року
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого судді,
суддів;
за участю представників:
позивача присутній,
відповідача присутній
розглянув касаційну скаргу ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська
на постанову Н-ського апеляційного господарського
суду
у справі № Х1
за позовом ВАТ "ХХХ"
до ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.03.2003 р. (суддя
А.А.А.) позов задоволено, визнано недійсним податкове
повідомлення, оскільки при нарахуванні плати за землю позивач
правомірно керувався даними Н-ського міського управління земельних
ресурсів про вартість земельних ділянок.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.06.2003 р. (судді Б.Б.Б., В.В.В., Г.Г.Г.), рішення суду
залишено без зміни з тих же підстав та мотивів.
ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська просить постанову Н-ського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду м.
Н-ська по цій справі скасувати, у позові відмовити, так як судом
не застосовано рішення Київської міськради № 216 "Про плату за
землю" ( ra0216023-97 ) (ra0216023-97)
, Порядок грошової оцінки земель
сільськогосподарського призначення та населених пунктів
( z0427-95 ) (z0427-95)
, що затверджений наказом Держкомзему України,
Мінсільгосппроду України від 27.11.95 р. № 76/230/325/150. Не
диференційовано, що позивач платив земельний податок, а комерційні
структури, які орендують земельні ділянки у позивача мають
сплачувати орендну плату у обсязі, що дорівнює платі у випадку
надання землі в оренду безпосередньо Київською Міською Радою.
Позивач просить постанову та рішення суду залишити без зміни , як
такі, що відповідають чинному законодавству.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та вважає правомірним задовольнити
касаційну скаргу з наступних підстав.
ВАТ "ХХХ" надає приміщення в оренду комерційним структурам з
різноманітними видами діяльності, метою яких є одержання прибутку.
Стаття 65 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено, що
землями транспорту визнаються ділянки надані транспортним
підприємствам для відповідної діяльності.
В основі грошової оцінки землі лежить функціонування використання
землі, що передбачено спільним наказом Державного Комітету України
по земельних ресурсах та Мінсільгосппроду від 15.04.97 р. №
46/131/63/34 "Про внесення змін і доповнень до розділу 3 Порядку
грошової оцінки землі...." ( z0511-97 ) (z0511-97)
Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання
земельної ділянки враховують відносну прибутковість наявних в її
межах видів економічної діяльності.
Рішенням Київської Міської Ради № 216 "Про плату за землю"
( ra0216023-97 ) (ra0216023-97)
встановлено, що земельна ділянка за адресою: вул.
Ц-на, 88 відноситься до N-ої економічно-планувальної зони, де
ставка податку 24078 грн. локальний коефіцієнт 0,87, коефіцієнт
функціонального використання землі становить 0,8 (землі
транспорту) та 2,5 (оренди) коефіцієнт індексації 1,80.
Позивач отримує від оренди землі прибуток та використовує землю не
за тим призначенням, що встановлений Київською Міською Радою,
тобто має місце незаконне збагачення позивача за рахунок
зловживання правом користування земельною ділянкою.
Для кожної частки земельної ділянки на якій здійснюється певний
вид діяльності застосовується відповідний коефіцієнт
функціонального використання згідно з Порядком грошової оцінки
земель населенню пунктів ( z0427-95 ) (z0427-95)
, який затверджено 27.11.95
р. спільним наказом Держкомзему, Мінсільгосппроду та зареєстровано
в Мінюсті 30.11.95 р. № 427/963. Тобто, при застосуванні
коефіцієнта враховується певний вид діяльності.
У разі коли б земельна ділянка надавалась в оренду комерційним
структурам Київською Міською Радою розмір грошової оцінки землі
дорівнював би 2,5, в порушення норм позивачем нараховано
коефіцієнт 0,80, як для земель транспорту.
Виходячи з викладеного, касаційна інстанція не вбачає конкуренції
законодавства, яке містить розрахунок про плату за землю у
відомостях Київського місцевого управління земельних резервів та
носить загальний характер та вищезазначеним спеціальним
законодавством, яке диференційовано встановлює плату за землю в
залежності від використання земельної ділянки на якій позивач
здійснює певний вид діяльності та отримує прибуток.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська задовольнити.
2. Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.06.2003 р. у справі № Х1 та рішення господарського суду м.
Н-ська по цій справі скасувати.
3. У задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з ВАТ "ХХХ" витрати по сплаті державного мита, в тому
числі за перегляд у касаційній інстанції пропорційно задоволених
вимог.
5. Доручити господарському суду м. Н-ська видати відповідний
наказ.