ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 02.10.2003                                       Справа N 33/102
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                 Т. Добролюбової - головуючого
                 Т. Дроботової
                 Т. Гоголь
 
за участю представників:
 
позивача         Лазаренко В. Л. - дов. від 10.09.2003 p.
відповідача      не з'явились
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної   податкової інспекції  у  Оболонському
                 районі м. Києва
 
на постанову     від      12.06.2003 p.    Київського апеляційного
                 господарського суду
 
у справі         № 33/102 господарського суду м. Києва
 
за позовом       Державної    податкової  інспекції у Оболонському
                 районі м. Києва
 
до               - Приватного підприємства "Діоніс"
                 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуак"
 
про   визнання недійсною угоди
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
ДПІ у  Оболонському  районі м.  Києва звернулась до господарського
суду м.  Києва з позовом про  визнання  недійсною  угоди  між  ТОВ
"Дуак"  та  ПП "Діоніс" як такої,  що укладена з боку останнього з
метою,  що суперечить інтересам  держави  на  підставі  статті  49
Цивільного  кодексу  України ( 1540-06 ) (1540-06)
         з застосування наслідків,
передбачених цією нормою.
 
Позовні вимоги мотивовані тим,  що від  імені  ПП  "Діоніс"  діяла
невстановлена  особа  та  використовувалась неіснуюча печатка;  ПП
"Діоніс" податкову звітність не подавало,  податкові  зобов'язання
не  нараховувало  та  податки  не сплачувало;  операції по рахунку
проводило  на  підставі  недостовірних  відомостей,  чим   завдало
державі  значні  збитки;  рішенням  Харківського районного суду м.
Києва від  02.07.2001  установчі  документи  ПП  "Діоніс"  визнані
недійсними з моменту його реєстрації.
 
Рішенням господарського суду м.  Києва від 12.02.2003 (суддя А. М.
Лосєв) позовні вимоги  задоволені  в  повному  обсязі:  оспорювана
угода,  укладена між ТОВ "Дуак" та ПП "Діоніс",  визнана недійсною
на підставі статті 49 Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06  ) (1540-06)
        ;
стягнуто  з ТОВ "Дуак" в доход Державного бюджету України товар на
суму 18168 грн.;  зобов'язано ПП "Діоніс" повернути на користь ТОВ
"Дуак" кошти, отримані за угодою у сумі 18168 грн.; судові витрати
покладено на ПП "Діоніс".
 
Рішення суду  мотивоване  тим,  що  обставини   справи   у   своїй
сукупності (заснування підприємства на підставну особу та визнання
установчих документів на цій підставі недійсними  з  моменту  його
реєстрації,   не   сплата   податків  та  інші)  є  підтвердженням
відсутності  з  боку  ПП  "Діоніс"  намірів  здійснювати   законну
підприємницьку діяльність і сплачувати податки,  в тому числі, під
час укладення спірної угоди,  що є  підставою  для  визнання  цієї
угоди  недійсною  згідно    статті  49  Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
За апеляційною   скаргою   ТОВ   "Дуак"   Київський    апеляційний
господарський суд (судді:  Бакуліна С.  В. - головуючий, Коробенко
Г.  П., Полянський А.Г.) переглянув рішення у справі та постановою
від  12.06.2003  скасував  його,  позов  залишив  без  розгляду на
підставi   пункту   5   частини   1   статті   81   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Постанова суду мотивована тим, що позивачем без поважних причин не
подано витребуваних  судом  матеріалів,  необхідних  для  розгляду
справи  стосовно  кваліфікуючих  ознак укладеної сторонами спірної
угоди,  як то:  завідомість,  умисел в формі прямого наміру. За їх
відсутності  суд  апеляційної  інстанції  позбавлений  можливості,
приймаючи рішення  в  такій  справі,  вказати,  в  чому  конкретно
виявилася  явна  суперечна  інтересам  держави  і суспільства мета
здійснення угоди.
 
ДПІ у Оболонському районі м. Києва подала до Вищого господарського
суду  України  касаційну  скаргу  на  прийняту  постанову,  в якій
просить її скасувати,  а  рішення  у  справі  залишити  без  змін,
мотивуючи  касаційну  скаргу доводами про неправильне застосування
судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
 
При цьому заявник у касаційній скарзі вказує на те,  що постановою
Київського  апеляційного господарського суду неправомірно залишено
без розгляду позов податкової служби відповідно до вимог частини 5
статті  81       Господарського     процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  приписами якої  передбачено,  що  господарський  суд
залишає  позов  без розгляду,  якщо позивач без поважних причин не
подав витребувані господарським  судом  матеріали,  необхідні  для
вирішення спору,  або представник позивача не з'явився на виклик у
засідання господарського  суду,  і  його  нез'явлення  перешкоджає
вирішенню спору.
 
ДПІ у   Оболонському   районі  м.  Києва  зауважує  на  тому,  що,
обґрунтовуючи позовні  вимоги  про  визнання  недійсною  угоди  на
підставі  статті  49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  суду
були надані всі  докази  та  відомості,  необхідні  для  вирішення
спору.  Вважає також, що сукупність зазначених фактичних обставин,
а саме:  заснування підприємства на підставну особу,  тобто штучне
створення  умов,  які  дають можливість уникнути відповідальності,
укладення в подальшому цим підприємством угод та несплата з  цього
податків  дають  підстави стверджувати,  що,  укладаючи оспорювану
угоду,  ПП "Діоніс" діяло з конкретною метою,  яка була спрямована
на   приховування   отриманих   за   угодою  грошових  коштів  від
оподаткування.
 
Заслухавши доповідь  судді   Дроботової   Т.   Б.   та   пояснення
присутнього    в   судовому   засіданні   представника   позивача,
перевіривши  наявні  матеріали  справи  на  предмет   правильності
юридичної  оцінки  обставин  справи  та  повноти їх встановлення в
рішенні та постанові,  колегія суддів вважає,  що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
 
Відповідно до   приписів   пункту   5   статті  81  Господарського
процесуального кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          господарський  суд
залишає  позов  без розгляду,  якщо позивач без поважних причин не
подав витребувані господарським  судом  матеріали,  необхідні  для
вирішення спору;  або представник позивача не з'явився на виклик у
засідання господарського  суду,  і  його  нез'явлення  перешкоджає
вирішенню спору.
 
Як вбачається з матеріалів справи,  залишаючи в даному випадку без
розгляду позов про визнання  угоди  недійсною,  господарський  суд
апеляційної  інстанції  виходив з того,  що позивачем без поважних
причин не подано витребуваних ухвалою суду від 29.05.2003 доказів,
які  свідчать  про  наявність  в діях відповідачів мети,  завідомо
суперечної інтересам держави і суспільства  та  спрямованість  цих
дій на приховування від оподаткування доходів.
 
Проте, зазначені   висновки   зроблені   без  ретельної  перевірки
залучених до справи матеріалів, які були предметом дослідження при
розгляді справи судом першої інстанції.
 
Залишення Київським  апеляційним  господарським  судом  позову без
розгляду  на  підставі   пункту   5   статті   81   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  як і скасування ним
рішення  господарського  суду  м.  Києва,  визнається  помилковим,
оскільки  умовою  застосування  зазначеної  норми  є неподання без
поважних причин витребуваних  апеляційним  судом  матеріалів,  про
неможливість   надання   яких  повідомив  відповідач  в  письмових
поясненнях від 11.06.2003 на  виконання  вимог  ухвали  Київського
апеляційного господарського суду від 29.05.2003,  у зв'язку з тим,
що їх не існує.
 
Відповідно    до приписів статті  49  Цивільного  кодексу  України
( 1540-06  ) (1540-06)
          угода,  яка  укладена з метою,  суперечною інтересам
держави і суспільства, є недійсною.
 
Пленум Верховного Суду України у пункті 6  Постанови  "Про  судову
практику  в  справах про визнання угод недійсними" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
        
роз'яснив,  що до угод,  укладених з  метою,  завідомо  суперечною
інтересам   держави   та  суспільства,  зокрема,  належать  угоди,
спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів
від оподаткування.
 
Судом першої  інстанції  при  розгляді  справи  встановлено  факти
здійснення  ПП  "Діоніс"  підприємницької  діяльності  без  сплати
податків  протягом  тривалого періоду,  відсутності його за місцем
реєстрації,  заснування  підприємства  на   підставну   особу   та
використання   документів   особою,   яка  не  має  відношення  до
реєстрації ПП "Діоніс".
 
Проте, оскільки,  в порушення приписів статті  101  Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  справа апеляційним
господарським  судом  за  наявними  у  ній  доказами  повторно  не
розглядалась,  законність  та  обґрунтованість  прийнятого рішення
місцевого господарського суду у повному  обсязі  не  перевірялось,
колегія  суддів  вважає,  що  постанова  у  даній  справі підлягає
скасуванню,  справа  -  скеруванню  до   Київського   апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
 
На підставі  викладеного,  керуючись пунктом 5 статті 81,  статтею
111-7,  пунктом 3 статті 111-9,  статтями 111-10,  111-11,  111-12
Господарського  процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий
господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва - задовольнити
частково.
 
Постанову Київського    апеляційного   господарського   суду   від
12.06.2003 p.  у справі №  33/102  господарського  суду  м.  Києва
скасувати,    справу    скерувати   до   Київського   апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
 
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і  Т. Дроботова
           Т. Гоголь