Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянув
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Н-ському районі
м. Ч-ська
на постанову від ХХ.06.2003 р.
Ч-ського апеляційного господарського суду
у справі № Х3
господарського суду м. Ч-ська
за позовом товариства з обмеженої відповідальністю "ХХХ"
до Державної податкової інспекції у Н-ському районі
м. Ч-ську
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
від позивача присутній,
від відповідача присутні.
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
пред'явило в суді позов до Державної податкової інспекції у
Н-ському районі м. Ч-ська про визнання недійсним рішення № ХХХ0
від ХХ.03.2002 року.
Зазначало, що вказаним рішенням ТОВ "ХХХ" суму 705940,29 грн. пені
за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності визначено як суму податкового зобов'язання та вирішено
стягнути у вигляді донарахованих податків, зборів, інших
обов'язкових платежів, що є недійсним у відповідності з вимогами
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Рішенням господарського суду м. Ч-ська від ХХ.04.2003 року (суддя
А.А.А.) позов задоволено.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що в
компетенцію податкового органу за Законом України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не входить визначення
пені за порушення термінів зарахування виручки резидентів у
іноземній валюті, а отже податковий орган не має права визначати
пеню за порушення термінів зарахування виручки резидентів у
іноземній валюті як податкове зобов'язання платника податків.
Постановою Ч-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.06.2003 (судді : Б.Б.Б..- головуючий, В.В.В., Г.Г.Г.) рішення
залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Н-ському районі
м. Ч-ська просить скасувати постанову апеляційного господарського
суду та прийняти нове рішення яким в позові відмовити, посилаючись
на порушення судом Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, бо пеня за порушення розрахунків у
сфері зовнішньоекономічної діяльності є податковим зобов'язанням
платників податків за причинами, не пов'язаними з порушенням
податкового законодавства, що підтверджується також Інструкцією
"Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами
державної податкової служби" ( z0268-01 ) (z0268-01)
.
Заслухавши доповідь судді Д.Д.Д., пояснення представників сторін,
перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи ХХ.03.2002
Державною податковою адміністрацією м. Ч-ська за результатами
перевірки дотримання вимог Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
ТОВ "ХХХ" за
контрактом № Х1 від ХХ.07.2001 складено акт, в якому вказано на
порушення строків надходження валютної виручки у зв'язку з чим
зроблено висновок про підставність нарахування пені.
ХХ.03.2002 першим заступником ДПІ у Н-ському районі м. Ч-ська
прийнято рішення № ХХХ0 про застосування та стягнення сум штрафних
(фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового
законодавства з посиланням на порушення ст.ст. 1, 2 Закону України
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
і нарахована до бюджету за порушення строків
надходження валютної виручки пеня 705940,29 грн. на підставі ст. 4
цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, а також визначена як податкове
зобов'язання, яке підлягає сплаті у десятиденний термін від
отримання рішення.
ХХ.05.2002 Державною податковою інспекцією у Н-ському районі м.
Ч-ська позивачу була надіслана податкова вимога про сплату
податкового боргу в сумі 705940,29 грн.
Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
він є спеціальним законом з питань
оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань
юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними
цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів),
нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються
до платників податків контролюючими органами, у тому числі за
порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає
процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно пунктів 1.9 та 1.10 ст.1 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
повідомлення і податкові вимоги є письмовими повідомленнями та
вимогами контролюючих та податкових органів про обов'язок платника
податків сплатити суму податкового зобов'язання або погасити суму
податкового боргу. Ці форми актів ненормативного характеру можуть
застосовуватись лише щодо обов'язків у сплаті податків і зборів
(обов'язкових платежів).
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів)
визначено у статтях 14 та 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
У цих статтях пеня за порушення резидентами термінів, передбачених
ст.ст. 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
не передбачена як один з видів
податків або зборів. Тому обов'язок резидента у сплаті пені за
порушення ним термінів, передбачених ст.ст. 1 та 2 Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, не відноситься до категорії податкового
зобов'язання або податкового боргу.
Наведене свідчить про те, що у відповідача не було підстав
направляти позивачу податкову вимогу про сплату пені за порушення
ним термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
Статтею 4 цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
передбачено, що державні
податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок
безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією
статтею.
Судові інстанції, враховуючи вимоги Законів України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
прийшли до правильного висновку, що
в компетенцію податкового органу не входить визначення пені за
порушення термінів зарахування виручки резидентів у іноземній
валюті як податкове зобов'язання платника податків і обґрунтовано
задовольнили вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ".
Посилання податкової інспекції на порушення судовими інстанціями
ч. 2 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 не заслуговує на увагу, бо пеня за порушення
резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1 і 2 Закону України
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
не відноситься до категорії податкового
зобов'язання.
Постановлені судові рішення відповідають обставинам справи і
вимогам Закону і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Н-ському районі
м. Ч-ська залишити без задоволення, а постанову від ХХ.06.2003
Ч-ського апеляційного господарського суду у справі № Х3 без змін.