Вищий господарський суд України у складі суддів: головуючого Чернова Є.В., суддів: Цвігун В.Л., Продаєвич Л.В., за участю представників: позивача, відповідача, розглянувши касаційну скаргу Дніпровської регіональної митниці на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N 29/145 за позовом ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" до Дніпровської регіональної митниці про визнання недійсними талонів відмови, зобов'язання здійснити митне оформлення, прийняти прості векселі на суму податкових зобов'язань по сплаті ПДВ, В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2004 по справі N 29/145 (суддя Д.Полєв) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2004 (судді: І.Шуба, Т.Ільєнок, І.Кузнецова) рішення суду по цій справі залишено без зміни, так як акції позивача придбані нерезидентами з місцезнаходженням у Нідерландах, Чехії та США.

Згідно з умовами угод про взаємний захист інвестицій, які укладені Україною з вищезазначеними країнами, передбачено надання інвестиціям договірних сторін не менш сприятливого режиму ніж той, який надається інвестором України або інших країн, тобто угоди передбачають недискримінацію підприємств з іноземними інвестиціями.

Таким чином, підприємства з іноземними інвестиціями мають право при імпорті товару надавати простий вексель на суму податкового зобов'язання згідно ст. 11.5 Закону України "Про ПДВ" (168/97-ВР) .

Дніпровська регіональна митниця просить у позові відмовити, судові рішення по цій справі скасувати, так як підприємства з іноземними інвестиціями згідно змін до Закону "Про ПДВ" (168/97-ВР) , зокрема, відповідно до абзацу 11 ст. 11.5 Закону України "Про ПДВ" позбавлені права на подання векселя при імпорті товару.

Такі саме обмеження встановлені для підприємств з іноземними інвестиціями Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо зернових культур" N 1240-IV (1240-15) , який набув чинності з 12.11.2003.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до двосторонніх угод про заохочення та взаємний захист інвестицій, які укладені Україною з США, Чехією, іншими країнами (умови угод є типовими), встановлено, що кожна з сторін дозволятиме та застосовуватиме режим до інвестицій і пов'язаної з ними діяльності на основі не менш сприятливій ніж та, котра в подібних ситуаціях надається інвестиціям або пов'язаній з ними діяльності своїх власних громадян або компаній.

Право надання простого векселя на суму податкового зобов'язання при ввезенні (імпорті) товарів передбачено для резидентів України п. 11.5 Закону України "Про ПДВ" (168/97-ВР) . Таке право підтверджено судовою практикою ВС України та ВГС України.

При таких обставинах вимоги митниці щодо підприємств з іноземними інвестиціями здійснювати грошові розрахунки замість надання векселя, з урахуванням змін, внесених до абзацу 11 ст. 11.5 Закону України "Про ПДВ" (168/97-ВР) , не узгоджується з вимогами міжнародних угод, які мають пріоритет над внутрішнім законодавством України в силу ст. 9 Конституції України (254к/96-ВР) , яка застосовується як норма прямої дії, не враховують ті обставини, що ввезений товар використовується безпосередньо на виробництві позивача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111(5), 111(7), 111(8), 111(9), 111(11) ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N 29/145 від 28.10.2004 та рішення суду по цій справі залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.