ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2003 Справа N 2/363а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Маріуполі
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
17.06.03 p. господарського суду Донецької
області
за позовом ВАТ "МК "Азовсталь", м. Маріуполь
до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі
про визнання недійсним повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: Кирилова С.В. - дов. № 09-18/484 від 29.11.02p.
від відповідача: Руднева М.Ф. - дов. № 11148/8/10-013 від 22.09.
03 p.; Токарева О.О. - дов. № 2528/10/10-013
від 19.03.03 p.; Ібрагімова І.П. - дов.
№ 11148/8/23-113 від 22.09.03 p.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 02.04.03 господарського суду Донецької області
задоволені позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у м. Маріуполі № 0000542330/0 від
19.08.02.
Постановою від 17.06.03 Донецького апеляційного господарського
суду рішення від 02.04.03 господарського суду Донецької області
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що ст. 1 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
передбачено, що ставки,
механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і
пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або
змінюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування. Пунктом 10.1 ст. 10 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлена
пільга щодо сплати податку на прибуток для підприємств які
відповідно до Закону України "Про проведення економічного
експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу
України" ( 934-14 ) (934-14)
приймали в ньому участь. Ставка оподаткування
для таких підприємств - платників податку на прибуток -
встановлена у розмірі 30% від діючої ставки (9% від об'єкту
оподаткування).
Не погоджуючись з судовими рішеннями Державна податкова інспекція
у м. Маріуполі звернулась у Вищий господарський суд України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що
судами невірно застосовані норми Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, Закону України "Про
бухгалтерський облік та звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
та Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Статтею 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2001
рік" ( 2120-14 ) (2120-14)
встановлено, що для підприємств
гірничо-металургійного комплексу, що беруть участь в економічному
експерименті, який проводився з 01.07.99 по 01.01.02 відповідно до
Закону України "Про проведення економічного експерименту на
підприємствах гірничо - металургійного комплексу України"
( 934-14 ) (934-14)
, тимчасово встановлювалася ставка оподаткування
прибутку з підприємств у розмірі 15 %.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ДПІ у м. Маріуполі 16.07.2002 прийняло податкове
повідомлення-рішення № 0000542330/0, яким з посиланням на
п.п.4.2.2 "б" п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р. №2181-III, п.5.1,
п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5, п.п.8.7 ст.8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено суму
податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму
7936350 грн., у тому числі: податку на прибуток в сумі 5290900
грн. і 2645450- штрафних санкцій.
Податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки
від 19.08.2002р. №439/23-011-1 щодо дотримання податкового та
валютного законодавства ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" за
період з 01.04.2001 р. по 01.04.2002р.
Актом перевірки встановлено, що в порушення п.5.1 ст.5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
підприємством включена до складу валових витрат сума виставлених
рахунків Приазовськими електичними мережами ВАТ "Донецькобленерго"
на реактивну енергію, що не є компенсацією вартості товарів
(робіт, послуг), що придбаваються платниками податків для їх
подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від 28.12.1994р.
№334/94 (зі змінами в редакції Закону України від 18.11.1997р.
№639/97-ВР ( 639/97-ВР ) (639/97-ВР)
) до складу валових витрат включаються
суми будь-яких витрат, які сплачені (нараховані) протягом
облікового періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною труда з
урахуванням обмежень, встановлених п.п.5.3 - 5.8 цієї статті
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Підпунктами 5.3 - 5.8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
обмежень щодо
віднесення до складу валових витрат плати за реактивну енергію не
встановлено.
Згідно з Законом України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на
об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною
для купівлі-продажу.
Господарські суди обґрунтовано дійшли висновку про те, що сплата
додаткових витрат від перетоків реактивної енергії в електричних
мережах є обов'язковою умовою щодо використання електроенергії.
Одержати активну електроенергію без сплати реактивної неможливо.
Закон України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
не передбачає
розподілу електроенергії на активну і реактивну і не визначає
плату за перетоки реактивної електроенергії як штрафну або
фінансову санкцію. Відповідають чинному законодавству також
висновки господарських судів щодо правомірності застосування
позивачем в 2, 3, 4 кварталах 2001року - 9% ставки оподаткування з
огляду на те, що позивач є учасником економічного експерименту і
відповідно на нього розповсюджується пільга зі сплати податку на
прибуток, встановленої п.10.1 ст. 10 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання відповідача на
Закон України "Про Державний бюджет України на 2001 р."
( 2120-14 ) (2120-14)
, оскільки ст.1 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
встановлено, що ставки, механізм
справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо
оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими
законами України, крім законів про оподаткування.
Відповідач стверджує, що в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та п.2.1 Порядку ведення обліку приросту балансової
вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих
виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві
і залишках готової продукції ( z0417-98 ) (z0417-98)
, затвердженого наказом
Мінфіну України від 11.06.1998 року. №124 підприємство у відомості
про балансову вартість матеріальних ресурсів і малоцінних
предметів за 1 квартал 2001 року. зайво збільшує залишок МНМА
(малоцінних необоротних матеріальних активів) в експлуатації на
16693400 грн.
За висновком судово-бухгалтерської експертизи, яка призначалася
господарським судом Донецької області, сума корегування повинна
відповідати сумі балансової вартості наведених МНМА, визначеній у
податковому обліку підприємства станом на дату проведення
корегування. Фактично визначена в результаті дослідження балансова
вартість наведених МНМА, станом на 01.01.02, з урахуванням
проведених поліпшень складає 44554658 грн., внаслідок чого
позивачем занижена сума корегування на 11167930 грн., що тягне за
собою завищення бази оподаткування при розрахунку податку на
прибуток в наведеному податковому періоді і в періодах повного
списання зазначених МНМА.
Даний акт експертизи в сукупності з іншими доказами оцінювався
господарським судом Донецької області в судовому процесі при
вирішенні питання щодо застосування п. 5.9 ст. 5 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Колегія суддів вважає, що господарські суди правомірно дійшли
висновку щодо обґрунтованого віднесення в 4 кварталі 2001р. до
валових витрат 680400 грн. та правильно застосували положення
п.п.8.3.2 п.8.3, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 02.04.03 p. господарського суду Донецької області та
постанову від 17.06.03 p. Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 2/363а залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко