ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2003 Справа N 6/86
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача у справі),
суддів;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ХХХ"
від 07.08.2003 р. № Х0
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 18.07.2003 р.
у справі № Х6
господарського суду Запорізької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "ХХХ"
до Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими
платниками податків у м. Запоріжжі
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
за участю представників сторін від:
позивача - не з'явились,
відповідача - присутній;
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.05.2003 р.
позов задоволено (а.с.136-137). Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
№0000690301/0 від 23.12.2002р. в частині нарахування податку на
прибуток в сумі 183 630 грн. та штрафних санкцій по податку на
прибуток в сумі 91 815 грн.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
18.07.2003 р. (а.с.160-161) рішення господарського суду
Запорізької області від 13.05.2003 р. скасовано, а апеляційна
скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі задоволено. В
задоволені позовних вимог відмовлено.
Відкрите акціонерне товариство "ХХХ" (далі ВАТ "ХХХ") з постановою
апеляційного господарського суду не погоджується та вважає, що
судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а
саме: п.4.1 п.4.1.6 ст.4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, пп. "д" п.4.4.2 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, у
зв'язку з чим просить скасувати постанову апеляційної інстанції.
Вищий господарський суд України, перевіривши повноту встановлених
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні
місцевого господарського суду та в постанові апеляційного суду,
заслухавши представника відповідача,
ВСТАНОВИВ:
Як слідує з матеріалів справи, позивачем заявлені позовні вимоги
щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі №0000690301/0 від
23.12.2002р. в частині нарахування податку на прибуток в сумі
185400 грн. та штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі
92700 грн.
Спірне рішення прийняте на підставі акту Спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у
м.Запоріжжі від 13.12.02р. №132/33-01/03114170 про результати
комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового
та валютного законодавства ВАТ "ХХХ" за період 01.10.1999 року по
30.09.2002 року.
В акті перевірки зазначено, що ВАТ "ХХХ", здійснюючи господарську
діяльність щодо перевезення пасажирів, отримував з бюджету
компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським
автомобільним транспортом, в той же час, витрати, понесені
підприємством при перевезені пасажирів пільгових категорій, у
зв'язку з якими і стосовно яких надано компенсації, включено
підприємством до загальної суми валових витрат. Суми наданих
підприємству компенсацій, пов'язаних з основним видом діяльності
підприємства, мають своєю метою відшкодування отриманих
підприємством збитків від перевезень пільгових категорій
пасажирів. Таким чином, ВАТ "ХХХ" безпідставно не включено до
валових доходів доходи, отримані з інших джерел фінансування
(компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян на
загальну суму 5633,7 тис. грн.).
Колегія суддів Вищого господарського суду, перевіривши матеріали
справи та висновки, встановлені місцевим господарським судом та
судом апеляційної інстанції, приходить до висновку, що касаційна
скарга ВАТ "ХХХ" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валовий доход - загальна сума
доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого
(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій матеріальній
або нематеріальних формах як на території України, її
континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні,
так і за її межами. Згідно вказаного пункту валовий доход включає
загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).
Згідно ст. 36 Закону України "Про автомобільний транспорт"
( 2344-14 ) (2344-14)
передбачено, що пільгові перевезення осіб, які
відповідно до законодавства користуються такими правами,
здійснюються пасажирськими перевізниками усіх форм власності та
підпорядкування. Види та обсяги пільгових перевезень
встановлюються державним замовленням, в якому визначається порядок
компенсації пасажирським перевізникам збитків від цих перевезень.
Бюджетне фінансування (дотації), які отримує ВАТ "ХХХ", направлене
на відшкодування збитків, понесених позивачем при реалізації
програм соціально-економічного розвитку держави (зокрема, надання
державою окремим категоріям громадян права безкоштовного проїзду
транспортом загального користування), тому не відноситься до
доходів, які отримані від продажу товарів (робіт, послуг), в
зв'язку з чим вказані бюджетні кошти не підпадають під дію
п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Отже, нормами Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що дотації не входять до
валового доходу з метою оподаткування.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно
дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до
позивача штрафних санкцій, у зв'язку з чим визнав дії відповідача
в цій частині необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам
податкового законодавства.
Таким чином, постанова апеляційного господарського суду
необґрунтована, за своїм змістом містить лише аналіз норм
податкового законодавства без належного обґрунтування з приводу
підстав скасування рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова
Запорізького апеляційного господарського суду підлягає скасуванню,
а рішення господарського суду Запорізької області залишено без
змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6 ст. 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ХХХ" від
07.08.2003 р. № Х0 у справі № Х6 господарського суду Запорізької
області задовольнити.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
18.07.2003 року у справі № Х6 - скасувати, а рішення
господарського суду Запорізької області від 13.05.2003 р. -
залишити без змін.