ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2003 Справа N 12/70
Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С.-
головуючий, судді Джунь В.В. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційну скаргу приватної промислово-торговельної фірми
"ЮСІ", м. Харків (далі - ППТФ "ЮСІ")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.06.2003 p.
зі справи № 12/70
за позовом ППТФ "ЮСІ"
до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства
освіти і науки України, м. Київ (далі - Державний департамент
інтелектуальної власності),
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору - акціонерне товариство "Ефект", м. Харків
(далі - АТ "Ефект"),
про визнання недійсним свідоцтв на знак для товарів і послуг від
16.04.2001 p. № 19363, № 19364, № 19365, № 19366 та № 19367.
Судове засідання у розгляді касаційної скарги проведено за участю
представників сторін:
позивача: А.А.А.,
відповідача: Б.Б.Б.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 29.08.2003 про
прийняття касаційної скарги у справі № 12/70 винесено судовою
колегією у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді -
Бенедисюк І.М. та Джунь В.В. Суддею Бенедисюком І.М. було подано
заяву про самовідвід, оскільки він брав участь у розгляді
апеляційної скарги з цієї ж справи. Ухвалою заступника Голови
Вищого господарського суду України від 09.09.2003 на підставі
статті 20 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
заяву судді Бенедисюка І.М. про самовідвід задоволено,
розгляд касаційної скарги доручено здійснити колегії суддів у
складі: суддя Москаленко В.С. - головуючий, судді Джунь В.В.,
Селіваненко В.П..
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2002 (суддя
Прокопенко Л.В.) суд за власною ініціативою вирішив за необхідне
залучити АТ "Ефект" як відповідача, а Державний департамент
інтелектуальної власності - як третю особу на стороні відповідача,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2002 (суддя
Прокопенко Л.В.), залишеним без зміни постановою Київського
апеляційного господарського суду від 02.12.2002 (колегія суддів у
складі: Кривда Д.С. - головуючий, судді Гольцова Л.А., Рябуха
В.І.,), позов задоволено частково: свідоцтво на знак для товарів і
послуг від 12.11.1999 № 19364, об'єктом якого є словесне
позначення "Детский" визнано недійсним; у задоволенні інших
позовних вимог відмовлено. Зазначені рішення судових інстанцій
мотивовано тим, що зареєстровані знаки за виданими АТ "Ефект"
свідоцтвами від 16.04.2001 № 19363, № 19365, № 19366 та № 19367 не
відповідають умовам надання правової охорони, наведеним у статтях
5 та 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і
послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
, а знак зі словесним позначенням "Детский" на
який видано свідоцтво від 16.04.2001 № 19364, цим умовам не
відповідає, оскільки даний логотип добросовісно використовувався
до 1 січня 1992 року більше ніж двома юридичними особами для
позначення однорідних товарів.
За заявою ППТФ "ЮСІ" від 24.01.2003 господарський суд міста Києва
переглянув прийняте ним рішення від 06.06.2002 у цій справі за
нововиявленими обставинами і своїм рішенням від 13.05.2003 (суддя
Прокопенко Л.В.) змінив його, виклавши резолютивну частину в такій
редакції:
- визнати свідоцтво № 19364 на знак для товарів і послуг "Детский"
по 3 класу МКТП ( 995_066 ) (995_066)
недійсним повністю;
- визнати свідоцтво № 19363 на знак для товарів і послуг "Красная
шапочка" недійсним частково, а саме щодо товарів 3 класу МКТП
"креми косметичні та мила";
- визнати свідоцтво № 19365 на знак для товарів і послуг "Антошка"
недійсним частково, а саме щодо товарів 3 класу МКТП "креми
косметичні та мила".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2003 мотивовано
наявністю нововиявлених обставин у справі, якими суд визнав
висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових
експертиз від 30.07.2002 № 2577 та від 29.07.2002 № 2578 щодо
експертизи об'єктів інтелектуальної власності. У цих висновках
експертами встановлено, що на дату подання АТ "Ефект" заявки на
реєстрацію знаків, а саме 29.09.1999, словесні позначення "Красная
шапочка" та "Антошка" не відповідали умовам надання правової
охорони, визначеної у частинах 2, 4 та 5 статті 6 Закону України
"Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.06.2003 (колегія суддів у складі: Бенедисюк І.М. - головуючий,
судді - Львов Б.Ю., Коробенко Г.П.) рішення господарського суду
міста Києва від 13.05.2003 скасовано, а рішення суду першої
інстанції у цій справі від 06.06.2002 залишено без змін. Постанова
апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки експертів
Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від
30.07.2002 № 2577 та від 29.07.2002 № 2578 не можуть вважатись
нововиявленими обставинами у справі, оскільки ці висновки є
доказами, які не були своєчасно подані стороною у процесі
вирішення спору.
У касаційній скарзі від 24.07.2003 ППТФ "ЮСІ" просить постанову
Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2003 у цій
справі скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від
13.05.2003 залишити без змін. Скаргу мотивовано тим, що, по-перше,
видані АТ "Ефект" свідоцтва від 16.04.2001 №№ 19363 та 19365 на
знаки для товарів і послуг "Красная шапочка" та "Антошка" не
відповідають умовам надання правової охорони, а, по-друге,
помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у
справі нововиявлених обставин.
Перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
та скасування постанови суду апеляційної інстанції у цій справі.
В оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції встановлено,
що позивач вважає нововиявленими обставинами у справі висновки
експертів Київського науково-дослідного інституту судових
експертиз від 30.07.2002 № 2577 та від 29.07.2002 № 2578, які не
могли бути йому відомі на час ухвалення рішення суду першої
інстанції від 06.06.2002. Суд першої інстанції у своєму рішенні
від 13.05.2003 визнав ці висновки судових експертів нововиявленими
обставинами.
Суд апеляційної інстанції з цієї справи правильно встановив, що
висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових
експертиз від 30.07.2002 № 2577 та від 29.07.2002 № 2578 не можуть
вважатись нововиявленими обставинами, оскільки вони є доказами, що
не були своєчасно подані стороною, і позивач таким чином
намагається подати додаткові докази. ППТФ "ЮСІ" не надано
документів, які б свідчили про неможливість використання на час
вирішення спору у цій справі такого засобу доказування як висновок
судових експертів щодо об'єктів інтелектуальної власності, і у
зв'язку з чим позивачеві не могли бути відомі фактичні дані, що
встановлюються з використанням спеціальних знань експерта і мають
істотне значення для справи.
Згідно зі статтею 112 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд може переглянути прийняте
ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими
обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути
відомі заявникові. Відповідно до пункту 1.3 роз'яснення президії
Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 "Про
деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за
нововиявленими обставинами" ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
не можуть вважатись
нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів,
які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі
подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за
правилами розділу XIII ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд має
прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же
час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове
рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема,
статті 101 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Обсяг перегляду касаційною інстанцією судових рішень у цій справі
визначається за результатами перевірки висновків судів першої та
апеляційної інстанцій про наявність чи відсутність у справі
нововиявлених обставин. Відповідно до пункту 3.7 названого
роз'яснення президії Вищого господарського суду України
( v_563600-02 ) (v_563600-02)
законом не передбачено здійснення перегляду
судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі.
Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за
нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини
впливають на суть рішення. У зв'язку з цим і касаційний перегляд
судових рішень, ухвалених результатами перевірки судових актів за
нововиявленими обставинами обмежується перевіркою правильності
юридичної оцінки судом апеляційної інстанції щодо відсутності цих
обставин у справі.
Судом першої інстанції у цій справі допущено порушення вимог
статті 24 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
про заміну відповідача. За цією нормою допускається
заміна первісного відповідача за згодою позивача. У справі немає
даних про таку згоду позивача. Однак зазначене неправильне
застосування норми процесуального права не призвело до прийняття
неправильних судових рішень та порушень прав і охоронюваних
законом інтересів сторін у справі.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-5, 111-9 - 111-11,
112- 114 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Залишити касаційну скаргу приватної промислово-торговельної фірми
"ЮСІ" у справі № 12/70 без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 24.06.2003 p. з цієї справи -
без змін.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко