ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2003 Справа N 20/457-02
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ "Промметсплав"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 05.06.03 p.
у справі господарського суду Харківської області
за позовом ПП фірми "Закон", м. Харків
до ТОВ "Промметсплав", м. Харків
про стягнення 9 432, 81 грн.
та зустрічним позовом ТОВ "Промметсплав", м. Харків
до ПП фірми "Закон", м. Харків
про стягнення 6020, 95 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: Ігнатенко В.Г. - директор
від відповідача: А.А.А. - дов. від 09.09.03 p.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 25.03.03 господарського суду Харківської області
задоволені позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ "Промметсплав" на
користь ПП фірми "Закон" - 9432, 81 грн. основного боргу, 94, 33
грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою від 05.06.03 Харківського апеляційного господарського
суду рішення від 25.03.03 господарського суду Харківської області
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 161, 162
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватись належним чином, у встановлений строк та у
відповідності із вказівками закону чи договору. Одностороння
відмова від виконання умов договору не допускається.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Промметсплав" звернулось
у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить
їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми
матеріального права, а саме ст.ст. 386, 390, 392 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, які визначають що за договором
доручення повірений повинен виконати чітко визначені дії, а також
зобов'язаний без зволікання передавати довірителеві все одержане у
зв'язку з виконанням доручення. Договір доручення припиняється в
наслідок скасування його довірителем.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних
підстав.
ТОВ "Промметсплав" та ПП фірма "Закон" 26.07.03 уклали договір
доручення № 23, відповідно до умов якого позивач зобов'язався
здійснювати захист інтересів відповідача у суді та інших державних
органах у справі про стягнення з ВАТ "ДМК ім. Ф.Є. Дзержинського"
на користь ТОВ "Промметсплав" заборгованості у розмірі 274 302, 07
грн. за поставлену йому продукцію.
Пунктом 5 даного договору передбачено, що в якості винагороди
довіритель зобов'язаний виплатити повіреному грошову суму у
розмірі 10995 грн.
Платіжним дорученням № 264 від 13.08.02, на підставі п. 7
вказаного договору, відповідач перерахував позивачу попередню
оплату у сумі 2000 грн.
Приймаючи судові рішення про стягнення 9432, 81 грн. з ТОВ
"Промметсплав" господарські суди не врахували той факт, що
оспорюваний договір доручення укладений на стягнення 274 302, 07
грн., а рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
13.11.02 зі справи № 23/204 за позовом ТОВ "Промметсплав" до ВАТ
"ДМК ім. Ф.Є. Дзержинського" стягнено 248 989, 48 грн. В решті
позовних вимог відмовлено.
Відповідно до чинного законодавства України, якщо позов
задоволений частково відшкодування витрат проводиться
пропорціонально до розміру задоволених судом позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що господарські суди дійшли неправильного
висновку, що відповідно до ст. 162 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
сторона в односторонньому порядку не може відмовитись
від виконання умов договору доручення.
Статтею 392 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено, що
договір доручення припиняється, крім загальних підстав припинення
договорів, також внаслідок: 1) скасування його довірителем; 2)
відмови повіреного; 3) смерті довірителя або повіреного, визнання
будь-кого з них недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно
відсутнім; 4) припинення юридичної особи, що бере участь у
договорі.
Довіритель вправі скасувати доручення, а повірений відмовитись від
нього у всякий час. Угода про відмову від цього права недійсна.
Якщо доручення припинилось внаслідок причин, зазначених вище, то в
разі необхідності захисту інтересів повіреного припускається, що
доручення зберегло чинність, поки повірений не дізнався або не
повинен був дізнатисья про припинення доручення.
В матеріалах справи знаходяться листи ТОВ "Промметсплав" від
13.10.02, від 21.11.02, від 10.12.02, від 18.12.02, які
направлялись на адресу ПП фірми "Закон" про скасування договору
доручення № 23 від 26.07.02 та довіреностей виданих на ім'я
працівників ПП фірми "Закон" та на ім'я Ігнатенко В.Г.
За твердженням представника ПП фірми "Закон" Ігнатенко В.Г. він
отримав тільки одного листа - 27.11.02. Однак докази отримання
цього лист саме 27.11.02 в матеріалах справи відсутні і
господарськими судами даний факт не досліджувався.
Також господарськими судами не досліджувався факт виконання умови
п. 3 договору № 23 від 26.07.02 щодо передачі довірителем всього
одержаного у зв'язку з виконанням доручення. Аналогічне
зобов'язання повіреного також передбачено ст. 391 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що апеляційний господарський суд
перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого
господарського суду в повному обсязі. Однак в постанові суду від
05.06.03 з даної справи Харківським апеляційним господарським
судом не дана правова оцінка законності рішення господарського
суду Харківської області в частині відмови ТОВ "Промметсплав" у
задоволенні зустрічного позову.
Таким чином господарськими судами неповно з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування рішення та постанови і
направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 25.03.03 p. господарського суду Харківської області та
постанову від 05.06.03 p. Харківського апеляційного господарського
суду зі справи № 20/457-02 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко