Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2003 року
ebena
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ДП "ХХХ" товариства з обмеженою
відповідальністю Республіканської компанії
"YYY" від ХХ.07.2003 р. № Х9
на постанову Ч-ського апеляційного господарського суду
від ХХ.06.2003 року
у справі № Х3
за позовом ДП "XXX" товариства з обмеженою
відповідальністю Республіканської компанії
"YYY"
до Державної податкової інспекції в м. Я-ськ
про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача присутній
від відповідача не з'явились
Рішенням господарського суду Н-ської обл. від ХХ.03.2003 р. (суддя
А.А.А.) позов задоволено. Визнане недійсним податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Я-ськ №
Х1 від ХХ.11.2002 р., № Х2 від ХХ.11.2002 р., № Х4 від ХХ.12.2002
р., № Х5 від ХХ.12.2002 р., № Х6 від ХХ.02.2003 р. та № Х7 від
ХХ.02.2003 р.
Постановою Ч-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.06.2003 р. рішення господарського суду змінено. Резолютивну
частину рішення суду викладено в наступній редакції: "Позов
задовольнити частково. Визнано недійсними податкові
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Я-ськ
Н-ської обл. від ХХ.11.2002 р. № Х1, від ХХ.02.2003 р. № Х4 та від
ХХ.12.2002 р. № Х4 в частині донарахування податку на добавлену
вартість в сумі 516277 грн. та застосування фінансових санкцій на
суму 258138, 50 грн.. В іншій частині позову відмовлено.
В касаційній скарзі ДП "XXX" товариства з обмеженою
відповідальністю Республіканської компанії "YYY" просить скасувати
постанову Ч-ського апеляційного господарського суду в частині
зміни рішення господарського суду Н-ської обл. у цій справі та
прийняти нове рішення, яким залишити рішення господарського суду
Н-ської обл. від ХХ.03.2003 р. без змін., посилаючись на те, що
вона постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального
права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
повноту встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши
представника позивача,
ВСТАНОВИЛА:
Як слідує з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у
м. Я-ськ проведено перевірку ДП "XXX" товариства з обмеженою
відповідальністю Республіканської компанії "YYY" по результатам
комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового
та валютного законодавства за період з ХХ.04.2001 р. по ХХ.06.
2002 р.
За наслідками перевірки складено акт від ХХ.11.2002 року № Х8,
яким встановлено заниження податкових зобов'язань: по податку на
прибуток на суму 8 200,00 грн., податку на додану вартість -
516277,00 грн., прибуткового податку - 238,00 грн., збору за
забруднення навколишнього середовища - 431, 63 грн.
На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № Х1 від ХХ.11.02 р. про донарахування податку на додану
вартість у сумі 516277,00 грн. та застосовано штрафні санкції у
сумі 258138,50 грн. за порушення ст. 4, пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5, п.
5.6 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
;
- № Х2 від ХХ.11.02 р. про донарахування податку на прибуток у
сумі 8 200,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1150,00
грн. за порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
;
- № Х4 від ХХ.12.02 р. про донарахування податку на додану
вартість у сумі 516277,00 грн. та застосовано штрафні санкції у
сумі 258138,50 грн. за порушення ст. 4, пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5, п.
5.6 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
;
- № Х5 від ХХ.12.02 р. про донарахування податку на прибуток у
сумі 8 200,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1150,00
грн. за порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Звертаючись до господарського суду з позовом, ДП "XXX" товариства
з обмеженою відповідальністю Республіканської компанії "YYY"
просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення
стосовно донарахування податку на прибуток та податку на додану
вартість , оскільки вважає їх такими, що не відповідають вимогам
законодавства, порушують права та охоронювані законом інтереси
юридичних осіб.
Відповідач, в свою чергу, посилається на правомірність
застосування до позивача вищезазначених фінансових (штрафних)
санкцій, оскільки вважає, що підприємство позивача, здійснюючи
реалізацію зареєстрованих та внесених до Державного реєстру
лікарських засобів та виробів медичного призначення, включило до
пільгового обігу за період з ХХ.04.2001 р. по ХХ.04.2002 р.
реалізацію спирту етилового. Разом з тим, спирт етиловий є
підакцизним товаром, тому реалізація спирту етилового незалежно
від сфери його застосування повинна проводитись в загально
визначеному порядку.
Колегія суддів Вищого господарського суду, перевіривши матеріали
справи та висновки, встановлені судом апеляційної інстанцій, їх
відповідність чинному законодавству, приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про лікарські засоби" від 04.04.93
р. № 123/96-ВР р. ( 123/96-ВР ) (123/96-ВР)
, лікарські засоби - це речовини
або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного
походження, які застосовуються для запобігання вагітності,
профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни
стану і функцій організму.
ДП "XXX" товариства з обмеженою відповідальністю Республіканської
компанії "YYY" здійснювало роздрібну торгівлю в аптечній установі
лікарського засобу - спирту етилового медичного, що
підтверджується представленими позивачем доказами, які були
предметом дослідження при розгляді даного спору судовими
інстанціями.
Таким чином, судовими інстанціями встановлено, що ДП "XXX"
товариства з обмеженою відповідальністю Республіканської компанії
"YYY" здійснювало реалізацію лікарських засобів на підставі
ліцензії на здійснення підприємницької діяльності № Х10 серія NNN,
вид діяльності - оптова торгівля лікарськими засобами № реєстрації
Х11 дата видачі з ХХ.01.2000 р. по ХХ.01.2003 р.
Законодавством України не передбачено оподаткування лікарських
засобів акцизним збором. Тому, Державна податкова інспекція у м.
Я-ськ неправомірно дійшла висновку щодо застосування до позивача
норм Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на
спирт етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
, тобто правові
підстави для нарахування акцизного збору на інші спирти, які є
лікарськими засобами, в даному випадку на спирт етиловий медичний
у податкової інспекції були відсутні.
Згідно п.п. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на
додану вартість" № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції 03.04.97 р.
(зі змінами та доповненнями), суб'єкти господарювання звільняються
від податку на додану вартість з операцій по продажу лікарських
засобів та виробів медичного призначення, які зареєстровані в
Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі, при
реалізації лікарських засобів аптечними установами.
Місцевий господарський суд приймаючи рішення, дійшов висновку про
правомірність вимог позивача, посилаючись на доведеність позиції
позивача наявними у справі матеріалами та відповідності їх діючому
законодавству України про оподаткування.
Однак, апеляційний господарський суд, в цілому приймаючи позицію
місцевого господарського суду безпідставно дійшов висновку про
правомірність дій відповідача в частині нарахування амортизації на
отриманні нематеріальні активи, враховуючи те, що позивачем
недоведене використання державного майна в господарський
діяльності, переданого йому як правонаступнику Державного
підприємства "XXX" (основні засоби, незакінчене будівництво,
нематеріальні активи та інші необоротні кошти).
Судова колегія не може погодитись з доводами апеляційного
господарського суду в частині зміни рішення місцевого
господарського суду з приводу відсутності підтверджуючих
документів щодо права власності на передане майно, що перейшло
позивачу в процесі реорганізації Державного підприємства "XXX",
оскільки даний факт встановлений місцевим господарським судом та
базується на представленими позивачем доказами, в тому числі
установчими документами, а отриманні необоротні активи
використовуються в господарській діяльності позивача та
відображаються в балансі у вигляді довгострокових зобов'язань
перед власником на залишкову вартість цих активів.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про правомірність
застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин
норм податкового законодавства, однак апеляційний господарський
суд неправомірно трактував норми законодавства в розрізі даного
спору та безпідставно змінив рішення місцевого господарського
суду.
Виходячи з наведеного, постанова Ч-ського апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського
суду Н-ської обл. залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 5 ст. 111-9 , 111 - 11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДП "XXX" товариства з обмеженою
відповідальністю Республіканської компанії "YYY" від ХХ.07.2003 р.
№ Х9 у справі № Х3 господарського суду Н-ської обл. задовольнити.
2. Постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.06.2003 р. у зазначеній справі скасувати, а рішення
господарського суду Н-ської обл. - залишити без змін.