ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.08.2003                                 Справа N 02-2-26/2659

   Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                  Перепічая В.С. (головуючого),

                  Невдашенко Л.П.,

                  Гончарука П.А.,

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

державного    підприємства   "Національна   енергетична   компанія

"Укренерго" на ухвалу господарського суду м.  Києва від 19 березня

2003 року та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 13 травня  2003  року  у  справі  №  02-2-26/2659  за  позовом

державного    підприємства   "Національна   енергетична   компанія

"Укренерго"  до  Національної  атомної  енергогенеруючої  компанії

"Енергоатом"

про   стягнення суми, -

                            ВСТАНОВИВ:

14 березня    2003   року   державне   підприємство   "Національна

енергетична компанія "Укренерго" звернулося до господарського суду

м.  Києва  з  позовом  до  Національної  атомної  енергогенеруючої

компанії "Енергоатом" про стягнення вексельної  заборгованості  на

суму  25000  грн.,  посилаючись  на  те,  що  відповідач незаконно

відмовив позивачу в оплаті векселя.

Ухвалою господарського суду м.  Києва від  19  березня  2003  року

(суддя  Пінчук  В.І.),  залишеною  без  змін постановою Київського

апеляційного господарського суду від 13 травня  2003  року  (судді

Шаргало   В.І.,  Ланченко  Л.В.,  Пилипчук  Н.Г.),  позовна  заява

повернута без розгляду.

В касаційній скарзі державне підприємство "Національна енергетична

компанія "Укренерго" просить скасувати постановлені судові рішення

та передати позовну заяву з матеріалами на розгляд до суду  першої

інстанції,  посилаючись  на  порушення судами попередніх інстанцій

норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача,  вивчивши матеріали

справи,  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  суд вважає,  що

касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд керувався п.п.

1, 6    ст. 63    Господарського  процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
         та виходив з того,  що заяву підписано особою,  яка не

має  права  її  підписувати  (не  подано доказів повноваження цієї

особи) та не надано належних доказів надсилання відповідачу  копії

позовної заяви і доданих до неї документів.

Залишаючи ухвалу  суду першої інстанції без змін,  апеляційний суд

виходив з умов ст.  115 Цивільного кодексу України  ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,

якою  встановлено,  що  повноваження  представника  на  підписання

позовних заяв повинні бути спеціально обумовлені  у  виданій  йому

довіреності,   та   того,   що   подана  позовна  заява  підписана

заступником директора А.А.А.  на підставі довіреності № 32 від  29

січня 2003 року,  в якій повноваження вказаної особи на підписання

позовних заяв від імені позивача не зазначені,  а інших доказів на

підтвердження таких повноважень суду не надано.

З викладеним висновком апеляційної інстанції погодитись не можна.

Посилання апеляційного суду на ст.  115 Цивільного кодексу України

( 1540-06  ) (1540-06)
          є  невірним,  оскільки  питання  щодо  підтвердження

повноважень    представника    сторони    у   справі   регулюється

Господарським процесуальним кодексом України.

До того ж,  залишаючи без змін ухвалу суду  першої  інстанції  про

непідтвердження  повноважень  особи,  що  підписала позовну заяву,

апеляційний  суд  не  прийняв  рішення  стосовно  іншої   підстави

повернення  позовної  заяви,  а  саме відсутності належних доказів

направлення копії позовної заяви відповідачу.

В матеріалах справи відсутній оригінал ухвали господарського  суду

м.  Києва  від 19 березня 2003 року,  проте судом другої інстанції

апеляційна   скарга   розглянута   без   наявності   оскаржуваного

процесуального   документа,   що   є   порушенням   норм   чинного

законодавства.

З огляду   на   викладене,   постанова   Київського   апеляційного

господарського суду є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм

процесуального  права,  тому  підлягає  скасуванню,  а  справа   -

направленню  на новий апеляційний розгляд для розгляду апеляційної

скарги в повному обсязі.

При новому  розгляді  справи  суду  апеляційної   інстанції   слід

врахувати  наведене  і  згідно  вимог  закону  прийняти законну та

обґрунтовану постанову.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11, 111-12,

111-13  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України -

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Національна  енергетична

компанія "Укренерго" задовольнити частково.

Постанову Київського   апеляційного  господарського  суду  від  13

травня 2003 року у  справі  №  02-2-26/2659  скасувати,  а  справу

передати на новий розгляд до того ж суду.

Головуючий Перепічай В.С.

Судді      Невдашенко Л.П.

           Гончарук П.А.