ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2003 Справа N 8/365А
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Невдашенко Л.П.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод
"Констар" на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 9 квітня 2003 року у справі № 8/365А за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
"Техінпром" до відкритого акціонерного товариства "Криворізький
турбінний завод "Констар"
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
23 липня 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Компанія "Техінпром" звернулося до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного
товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" про стягнення
заборгованості по простому векселю № 65305750411302 в сумі
469066,75 грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх
зобов'язань щодо оплати даного векселя та 4503,04 грн. збитків від
інфляції і 3 відсотків річних в сумі 2891,51 грн., нарахованих
відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу України, а всього
476461,30 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17
лютого 2003 року (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено частково,
стягнуто з відповідача на користь позивача 469066,75 грн.
основного боргу та судові витрати. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
9 квітня 2003 року (судді Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М., Логвиненко
А.О.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а
рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17
лютого 2003 року змінено. Резолютивну частину названого рішення
викладено в наступній редакції: позов товариства з обмеженою
відповідальністю "Компанія "Техінпром" задовольнити, стягнути з
відповідача на користь позивача 469066,75 грн. боргу, 2891,51 грн.
річних та 4503,04 грн. інфляційних збитків, а також судові
витрати.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Криворізький
турбінний завод "Констар" просить скасувати постановлені судові
рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на
порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх
інстанцій, позивач є векселедержателем простого векселя №
65305750411302 від 10 лютого 2000 року номіналом 469066 грн. 75
коп. зі строком оплати 10 лютого 2001 року, емітованого
відповідачем.
Зазначений вексель отриманий позивачем за договором
купівлі-продажу векселів № 48 (220а-Т-99) від 16 грудня 1999 року
від акціонерного товариства закритого типу "А.М.Б.", що
підтверджується актом прийому-передачі векселів № ППВ-14/03/00 від
14 березня 2000 року.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що вексель №
65305750411302 був пред'явлений позивачем до платежу відповідачу 4
квітня 2002 року, проте оплачений останнім не був.
Задовольняючи позов частково, в сумі основного боргу, місцевий суд
правильно виходив з того, що правовідносини сторін регулюються
вексельним законодавством, а тому, встановивши, що вексель не
оплачено відповідачем, правильно задовольнив вимоги в частині
стягнення 469066,75 грн. та відмовив у позові в частині стягнення
сум, нарахованих позивачем відповідно до ст. 214 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки вексельним законодавством не
передбачено стягнення вказаних коштів.
Висновок апеляційного господарського суду стосовно того, що
правовідносини сторін регулюються нормами цивільного права, а не
за вексельним законодавством, а також те, що послідовна передача
векселя перервана, зроблено без урахування вимог ст.ст. 11-20, 77
Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі
( 995_009 ) (995_009)
, який запроваджено Женевською конвенцією від 1930
року, а тому даний висновок не можна визнати законним та
обґрунтованим.
Неправильне визначення апеляційною інстанцією законодавства, що
регулює правовідносини сторін у справі, потягло неправильне
застосування ст. 214 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
та
безпідставну зміну рішення суду першої інстанції.
З огляду на викладені обставини, постанова апеляційного суду
підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню
без змін.
Твердження касаційної скарги про те, що відповідач не є
зобов'язаною за векселем особою та не повинен сплачувати по ньому,
безпідставне, оскільки вказані доводи досліджувалися попередніми
судовими інстанціями і встановленим обставинам та доказам дана
правильна оцінка.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Криворізький
турбінний завод "Констар" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
9 квітня 2003 року скасувати, а рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 17 лютого 2003 року у справі №
8/365А залишити без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Невдашенко Л.П.
Гончарук П.А.