ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.08.2003                                         Справа N 36/3

   Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                  Перепічая В.С. (головуючого),

                  Невдашенко Л.П.,

                  Гончарука П.А.,

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

відкритого   акціонерного   товариства   "Дарниця"   на  постанову

Київського апеляційного господарського суду  від  22  травня  2003

року у справі № 36/3 за позовом відкритого акціонерного товариства

"Завод  залізобетонних  виробів-5"  до   відкритого   акціонерного

товариства "Дарниця"

про   стягнення суми, -

                            ВСТАНОВИВ:

4 грудня   2002   року   відкрите   акціонерне  товариство  "Завод

залізобетонних виробів-5" звернулося  до  господарського  суду  м.

Києва  з  позовом  до відкритого акціонерного товариства "Дарниця"

про  стягнення  заборгованості  за  поставлену  продукцію  в  сумі

177139,65 грн.

5 лютого  2003 року позивачем подана заява про збільшення позовних

вимог на суму 11,45 грн. на підставі акту звірки взаєморозрахунків

між   сторонами   від   28   січня  2003  року,  яким  встановлено

заборгованість в сумі 177150,20 грн.

Рішенням господарського суду м.  Києва  від  5  лютого  2003  року

(суддя Трофименко Т.Ю.),  залишеним без змін постановою Київського

апеляційного господарського суду від 22 травня  2003  року  (судді

Отрюх Б.В., Корсак В.А., Тищенко А.І.), позов задоволено, стягнуто

з відповідача на користь позивача 177150,20 грн.  боргу та  судові

витрати.

В касаційній   скарзі  відкрите  акціонерне  товариство  "Дарниця"

просить скасувати постановлені судові рішення  та  прийняти  нове,

яким  в позові відмовити,  посилаючись на неправильне застосування

судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи,  обговоривши доводи касаційної  скарги,

суд  вважає,  що  касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких

підстав.

Відповідно   до     ст.ст. 161, 162     Цивільного кодексу України

( 1540-06  ) (1540-06)
          зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в

установлений законом строк.  Одностороння  відмова  від  виконання

зобов'язань не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх

інстанцій,  в період з 31 серпня 2001 року по 30 липня  2002  року

позивач,  за накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей,

здійснив поставку відповідачу продукції на загальну суму 177150,20

грн.

Задовольняючи позов  та залишаючи рішення місцевого суду без змін,

попередні судові інстанції виходили з того,  що відповідно до  ст.

165  Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
         у разі,  якщо строк

виконання зобов'язання  не  встановлено,  то  кредитор  має  право

вимагати   виконання,  а  боржник  вправі  здійснити  виконання  у

будь-який  час.  Боржник  повинен  виконати  таке  зобов'язання  в

семиденний  строк  з  дня  пред'явлення  вимоги  кредитором,  якщо

обов'язок негайного виконання не випливає із закону,  договору або

із  змісту  зобов'язання.  Відповідач  був  зобов'язаний здійснити

оплату продукції до 30 жовтня 2002 року, що виконано ним не було.

Висновок попередніх судових інстанцій про обґрунтованість позовних

вимог  є законним та відповідає фактичним обставинам та матеріалам

справи,  а доводи касаційної скарги  його  не  спростовують,  тому

підстав  для  зміни  або  скасування  оскаржуваних  судових рішень

немає.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського

процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський

суд України -

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  відкритого  акціонерного  товариства   "Дарниця"

залишити без задоволення,  а рішення господарського суду м.  Києва

від 5  лютого  2003  року  та  постанову  Київського  апеляційного

господарського  суду  від  22 травня 2003 року у справі № 36/3 без

змін.

Головуючий Перепічай В.С.

Судді      Невдашенко Л.П.

           Гончарук П.А.