ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2003 Справа N 33/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Невдашенко Л.П.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Трейд" на рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 28 листопада
2002 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 23 квітня 2003 року у справі № 33/16 за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Трейд" до
колективного підприємства матеріально-технічного забезпечення
"Дніпрометалсервіс" про стягнення суми та зустрічним позовом
колективного підприємства матеріально-технічного забезпечення
"Дніпрометалсервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю
"Айрон Трейд"
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
11 вересня 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Айрон Трейд" звернулося до господарського суду Дніпропетровської
області з позовом до колективного підприємства
матеріально-технічного забезпечення "Дніпрометалсервіс" про
стягнення 190000 грн. витрат та 1896 грн. збитків, що пов'язані з
виготовленням та транспортуванням нової станини колесо токарного
станка моделі 1836 М 10.
17 жовтня 2002 року відповідач звернувся до суду з зустрічним
позовом про стягнення з позивача суми дебіторської заборгованості
в розмірі 5282,40 грн. за перевідправку станини та її зберігання.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28
листопада 2002 року (суддя Разіна Т.І.), залишеним без змін
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
23 квітня 2003 року (судді Ясир Л.О., Герасименко І.М., Прудніков
В.В.), в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний
позов задоволено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 5040
грн. заборгованості та судові витрати. В решті суми зустрічного
позову відмовлено.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Айрон
Трейд" просить скасувати постановлені судові рішення та прийняти
нове, яким основний позов задовольнити, посилаючись на порушення
судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального
права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити
оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без
задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для її
задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти
неї, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх
інстанцій, 11 січня 2000 року між сторонами укладено договір № 60
щодо зберігання матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору сторони уклали додаткову
угоду № 1, в якій не вказано конкретне найменування обладнання, а
була вказана ціна послуг по зберіганню із розрахунку одного місця
(ящика) обладнання і підтверджена ціна інших послуг шляхом
використання порядку, вказаного в розділі 3 договору.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач передав
відповідачу на зберігання обладнання, на момент передачі станка
колесотокарного моделі 1836 М 10 позивач не являвся його власником
та не надав відомості про вартість станка, вказавши лише оціночну
вартість обладнання. Приймання обладнання на зберігання
проводилось по візуальному огляду кожного місця, упаковка на
ящиках пошкоджена не була.
24 травня 2002 року позивач дав вказівку відповідачу відвантажити
7 місць обладнання в 2 залізничних піввагонах на адресу
вантажоотримувача - Криворізького державного
гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь", перед чим
оглянув вказане обладнання. Вантажоотримувач прийняв вантаж без
перевірки.
3 червня 2002 року позивач і вантажоотримувач склали акт вхідного
контролю станка, в якому вказали, що при підготовці до
відвантаження були виявлені тріщини на станині, на предмет чого на
замовлення позивача за участю представника відповідача була
проведена експертиза Криворізьким представництвом Державної
Торгово-промислової палати.
Відмовляючи в задоволенні основного позову, суди попередніх
інстанцій виходили з того, що момент передачі станка для
відвантаження і приймання його залізницею без претензій є моментом
виконання відповідачем обов'язків перед позивачем по зберіганню
станка, в силу ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Крім того, відповідно до Правил видачі вантажів ( z0863-00 ) (z0863-00)
,
затверджених 21 листопада 2000 року за № 644 Міністерством
транспорту України, вантажоотримувач - Криворізький державний
гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь" при отриманні
вантажу від органів залізничного транспорту зобов'язаний був разом
з прийомопередавачем станції оглянути його. При огляді були б
встановлені явні недоліки неналежного перевезення і пошкодження
станини, які залізниця зобов'язана відмітити в комерційному акті.
Експертний висновок Криворізького представництва Державної
Торгово-промислової палати в частині визначення причин пошкодження
станини судом першої інстанції до уваги не приймався з посиланням
на його суб'єктивний характер.
Висновок Дослідного центру державного науково-дослідного і
конструкторсько-технічного інституту трубної промисловості про
причини руйнування спірної станини засвідчив, що станина моделі
1836 М 10 виготовлена Краматорським заводом важкого
станкобудування в 1972 році, а тріщини утворилися під дією
залишкових мікронапруг, обумовлених неправильною технологією її
виготовлення і під час транспортування остаточне руйнування стало
неминучим.
Задовольняючи зустрічний позов, суди попередніх інстанцій виходили
з того, що згідно укладеного між сторонами договору № 60
колективне підприємство матеріально-технічного забезпечення
"Дніпрометалсервіс" має право здійснити витрати в інтересах
товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Трейд" тільки на
організацію перевезення вантажу залізницею з відшкодуванням їх
останнім по фактичним затратам, що склали 5040 грн., які в силу
договору і ч. 1 ст. 417 Цивільного кодексу України товариство з
обмеженою відповідальністю "Айрон Трейд" зобов'язане відшкодувати
позивачу за зустрічним позовом.
Прийняті за зустрічним позовом судові рішення постановлені з
дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому
підстави для їх скасування відсутні.
Проте, прийняті судові рішення в частині основного позову не можна
визнати законними та обґрунтованими, оскільки вони, всупереч вимог
ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ґрунтуються на неповно встановлених обставинах справи без
з'ясування причини пошкодження станини.
Між тим, з'ясування даного питання має істотне значення для
правильного вирішення спору і потребує спеціальних знань.
Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні
спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає
судову експертизу.
В порушення даних вимог процесуального закону судом першої
інстанції не призначено судової експертизи, а покладено в основу
рішення акти та висновки, які видані не експертними установами і
не можуть замінити висновок експерта, тим самим припущено
порушення вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
про належність і допустимість доказів.
Залишаючи рішення місцевого суду без змін, апеляційний
господарський суд не звернув уваги на вказані порушення.
До того ж, при розгляді справи судами попередніх інстанцій
залишено поза увагою позовні вимоги товариства з обмеженою
відповідальністю "Айрон Трейд" щодо стягнення з відповідача 1896
грн. збитків, пов'язаних з транспортуванням станини, не надано їм
належної правової оцінки та не прийнято рішення.
За таких обставин рішення попередніх судових інстанцій в частині
основного позову не можна визнати законними та обґрунтованими, а
тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий
розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
встановити дійсні обставини справи, права та обв'язки сторін і в
залежності від встановленого та вимог закону правильно вирішити
спір. - Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11,
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон
Трейд" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28
листопада 2002 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 23 квітня 2003 року у справі № 33/16 в
частині основного позову скасувати, а справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції.
В решті вказані судові рішення залишити без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Невдашенко Л.П.
Гончарук П.А.