ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2003 Справа N 22/43-03-1625
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Невдашенко Л.П.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
спільного українсько-американського підприємства товариства з
обмеженою відповідальністю "Інтервіндоус" на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 19 травня 2003 року у справі
№ 22/43-03-1625 за позовом спільного українсько-американського
підприємства товариства з обмеженою відповідальністю
"Інтервіндоус" до товариства з обмеженою відповідальністю
"Володимир і К"
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
28 лютого 2003 року спільне українсько-американське підприємство
товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервіндоус" звернулося
до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з
обмеженою відповідальністю "Володимир і К" про стягнення 266314,43
грн., посилаючись на те, що відповідач, як правонаступник
товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар", не виконав
зобов'язань за кредитним договором № 1 від 15 серпня 1997 року
щодо погашення суми боргу у вказаному розмірі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26 березня 2003
року (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено, стягнуто з
відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 266314,34
грн. та судові витрати.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19
травня 2003 року (судді Сидоренко М.В., Таценко Н.Б., Савицький
Я.Ф.) рішення місцевого суду скасовано, а в позові відмовлено.
В касаційній скарзі спільне українсько-американське підприємство
товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервіндоус" просить
скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого
суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом попередньої
інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доповнення до неї,
суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми
судовими інстанціями, 16 серпня 2000 року між позивачем і
акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк"
укладено договір уступки вимоги (договір цесії), згідно якого до
позивача перейшло право вимоги до товариства з обмеженою
відповідальністю "Ікар", правонаступником якого є товариство з
обмеженою відповідальністю "Володимир і К", суми боргу в розмірі
265178,36 грн. (з урахуванням відсотків - 266314,43 грн.), яке
виникло із кредитного договору № 1 від 15 серпня 1997 року,
укладеного між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку
"Укрсоцбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар".
Задовольняючи позов, місцевий суд керувався п. 2 ч. 6 ст. 34
Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
, яким
встановлено, що при виділенні з підприємства одного або кількох
нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом
(балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки
колишнього підприємства, та посилався на те, що товариство з
обмеженою відповідальністю "Володимир і К" відповідно до статуту
та установчого договору створено в результаті реорганізації
товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар" шляхом виділення та
отримало частку прав і обов'язків реорганізованого товариства
згідно роздільного балансу за 2000 рік.
Крім того, місцевий суд виходив з вимог ст.ст. 161, 162 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
та того, що згідно додаткової угоди №
6 від 1 березня 2000 року, яка є невід'ємною частиною кредитного
договору № 1 від 15 серпня 1997 року, строк погашення кредиту
настав 1 червня 2000 року, але у визначений термін відповідач
своїх зобов'язань щодо повернення одержаного кредиту не виконав,
внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у зазначеній сумі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив
з того, що належні докази обґрунтованості позовних вимог в
матеріалах справи відсутні, зокрема, доказ для визначення частки
прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю
"Володимир і К", а саме зазначений в установчих документах
роздільний баланс. Наданий баланс товариства з обмеженою
відповідальністю "Володимир і К" за 2000 рік, не є письмовим
доказом, оскільки не підписаний керівником підприємства і не
засвідчений печаткою.
Висновок апеляційного господарського суду про те, що позивачем не
надано доказів процесуального правонаступництва відповідача не
ґрунтується на вимогах закону.
В матеріалах справи наявна копія роздільного акту (балансу), який
витребуваний місцевим судом з Київської районної державної
адміністрації Одеського міського виконавчого комітету, куди він
подавався відповідачем разом з установчими документами для
реєстрації.
Згідно зі статутом відповідача, він є правонаступником прав та
обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар".
Вказаним документам місцевим судом надана належна правова оцінка.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 4 березня 2003
року у відповідача витребувався роздільний акт (баланс), проте
відповідач його не надав.
Відповідно до процесуального законодавства обов'язок доказування
відсутності правонаступництва несе відповідач, але відповідних
доказів останнім не надано.
З огляду на викладені обставини, постанову апеляційного суду не
можна визнати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає
скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу спільного українсько-американського підприємства
товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервіндоус"
задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19 травня
2003 року, за винятком видачі позивачу довідки на повернення з
державного бюджету зайво сплаченого державного мита, скасувати, а
рішення господарського суду Одеської області від 26 березня 2003
року у справі № 22/43-03-1625 залишити без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Невдашенко Л.П.
Гончарук П.А.