ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
11.08.2003 Справа N 32/57
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Грека Б.М., суддів Жаботиної Г.В., Чупруна
В.Д. у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін: від позивача: не з'явився, від відповідача: Кравченко
О.В., Гриненко І.В., розглянувши касаційну скаргу Головного
управління транспорту Київської міської державної адміністрації на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
08.05.2003 р. у справі N 32/57 господарського суду міста Києва за
позовом Головного управління транспорту Київської міської
державної адміністрації до Національної служби посередництва і
примирення про визнання недійсним акта, В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.02.2003 р. (суддя
О.О.Хрипун), яка постановою Київського апеляційного господарського
суду від 08.05.2003 р. (судді Б.В.Отрюх, В.А.Корсак, А.І.Тищенко)
залишена без змін, провадження у справі припинено на підставі п. 1
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з мотивів, що даний спір виник з
трудових правовідносин, тому господарським судам не підвідомчий.
Не погодившись з постановленими у даній справі судовими
рішеннями, Головне управління транспорту Київської міської
державної адміністрації подало касаційну скаргу, в якій просить
скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду
від 08.05.2003 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від
14.02.2003 р. Свою вимогу Головне управління транспорту Київської
міської державної адміністрації мотивує тим, що апеляційним
господарським судом та місцевим господарським судом порушено ст.
12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо підвідомчості справ господарським
судам.
У відзиві на касаційну скаргу Національна служба
посередництва і примирення підтримує касаційну скаргу Головного
управління транспорту Київської міської державної адміністрації та
доводить порушення господарським судом ст. 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши представника
Національної служби посередництва і примирення, який з'явився в
господарське засідання суду касаційної інстанції, перевіривши
правильність застосування апеляційним господарським судом та
місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального
права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що
касаційна скарга Головного управління транспорту Київської міської
державної адміністрації підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено, що 16.12.2002 р.
відповідачем було прийнято розпорядження N 474-р ( v474p299-02 ) (v474p299-02)
про реєстрацію колективного трудового спору між Організацією
професійної спілки працівників транспорту в місті Києві та
Головним управлінням транспорту Київської міської державної
адміністрації.
Позивач звернувся з позовом щодо визнання недійсним
вищезгаданого розпорядження відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським
судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні,
зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших
підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав,
зазначених у законодавстві. Оскільки предметом даного спору є акт,
який просить визнати недійсним позивач, то даний спір підвідомчий
господарським судам.
Як випливає з судових рішень господарського суду попередніх
інстанцій та оспорюваного розпорядження, даним розпорядженням
зареєстровано наявність колективного трудового спору. Таким чином,
предметом даного спору є акт, яким зареєстровано факт, а саме:
виникнення колективного трудового спору. Оскільки реєстрація факту
виникнення колективного трудового спору відповідно до Закону
України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів)" ( 137/98-ВР ) (137/98-ВР)
тягне правовий наслідок: здійснення
заходів щодо вирішення цього спору за процедурою, встановленою
даним Законом, то висновок господарського суду щодо
рекомендаційного характеру даного розпорядження є помилковим.
Відповідно до ст. ст. 1, 21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторонами
у судовому процесі господарського суду - позивачами і
відповідачами - можуть бути підприємства та організації, які є
юридичними особами. Враховуючи, що позивач та відповідач
юридичними особами є, то вони можуть бути учасниками
господарського судового процесу.
Відповідно до ст. 24 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
судам підвідомчі
справи по спорах, що виникають із трудових правовідносин, якщо
хоча б однією з сторін у спорі є громадянин. Оскільки у складі
суб'єктів даного спору громадяни відсутні, то посилання
господарського суду попередніх інстанцій на непідвідомчість даної
справи господарським судам України з підстав, передбачених ст. 24
ЦПК України, є помилковим.
Згідно ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права. Оскільки судовими інстанціями порушено ст.
12 ГПК України, то дані судові рішення підлягають скасуванню.
Межі перегляду справи в касаційній інстанції встановлено ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права та згідно якої касаційна
інстанція не має права встановлювати обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду. Оскільки
судом першої та апеляційної інстанції не було встановлено обставин
справи, необхідних для вирішення даного спору, оскільки справа не
була розглянута по суті, а у касаційної інстанції таке право
відсутнє, то справа підлягає передачі на розгляд до господарського
суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених
законом заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного
встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління транспорту Київської
міської державної адміністрації задовольнити.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 14.02.2003 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
08.05.2003 р. у справі N 32/57 скасувати і передати справу на
новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Б.М.Грек
Судді Г.В.Жаботина
В.Д.Чупрун