Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2003 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві
за участю представника М. - присутні
представника СП "ХХХ" - присутні
та представників СП "УУУ" - присутні
касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи М.
на постанову від ХХ.04.2003 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 000 господарського суду Черкаської області
за позовом спільного українсько-французького підприємства "ХХХ"
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи М., ТзОВ
"Спільне українсько-австрійсько-німецьке підприємство "УУУ",;
відділу державної виконавчої служби С-ського районного управління
юстиції м.Черкаси
про визнання відповіді на претензію такою, що не підлягає
виконанню
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2002 року спільне українсько-французьке підприємство
"ХХХ" звернулося з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності
- фізичної особи М., товариства з обмеженою відповідальністю
"Спільне українсько-австрійсько-німецьке підприємство "УУУ",
відділу державної виконавчої служби С-ського районного управління
юстиції м.Черкаси про визнання відповіді на претензію від
ХХ.07.2001 № 5 такою, що не підлягає виконанню.
Рішенням господарського суду Черкаської області від ХХ.01.2003 по
справі № 000 позов задоволене частково. Визнано такою, що не
підлягає до виконання відповідь на претензію від ХХ.07.2001 № 5 в
частині визнання СП "ХХХ" збитків, завданих ТзОВ СП "УУУ" в сумі
581345,60 грн. В решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
ХХ.04.2003, за тією ж справою, змінено резолютивну частину рішення
від ХХ.01.2003. Позов задоволено повністю. Визнано відповідь від
ХХ.07.2001 № 5 СП "ХХХ" на претензію ТзОВ СП "УУУ" № 4 від
ХХ.05.2001 на суму 793450 грн. такою, що не підлягає виконанню. В
позові до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи М.
та відділу державної виконавчої служби С-ського районного
управління юстиції м.Черкаси відмовлено.
У касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності - фізична
особа М. просить скасувати постанову апеляційного суду від
ХХ.04.2003 повністю та відмовити в задоволенні позовних вимог СП
"ХХХ". Свої вимоги мотивує тим, що апеляційним судом порушені
норми процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 6, 8
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 203 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін,
перевіривши правильність застосування Київським апеляційним
господарським судом норм процесуального та матеріального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, і це відповідає наявним
матеріалам справи, ХХ.05.2001 ТзОВ "Спільне українсько -
австрійсько - німецьке підприємство "УУУ" заявило претензію до
позивача на суму 793450 грн., за тих підстав, що до ХХ.12.2000
останній повинен був виконати свої зобов'язання по поверненню
одержаної за договором лізингу техніки, і не виконав їх, у зв'язку
з чим спричинив лізингодавцю збитки у вищезазначеному розмірі.
Відносно цієї претензії позивач дав відповідь ХХ.07.2001 за № 5,
згідно якої визнав свою заборгованість за тим же договором у
розмірі 793450 грн. за використання техніки у 2001 році і
зобов'язався погасити цю заборгованість згідно доданого до
відповіді графіка.
Зазначеним обставинам апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов
до правильного висновку про те, що претензію відповідача від
ХХ.05.2001 не можна вважати визнаною, оскільки відповідаючи на неї
позивач посилався на інші обставини, які відрізнялись від
заявлених за своїм правовим змістом.
Наведене спростовує твердження заявника про те, що позивач
претензію визнав і спір слід вважати врегульованим в досудовому
порядку.
Таким чином, встановленим по справі обставинам апеляційний суд дав
належну юридичну оцінку і прийняв постанову, яка в повній мірі
відповідає вимогам діючого законодавства. Відповідно до цього
підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 ,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи М. залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від ХХ.04.2003 по справі № 000
залишити без змін.