ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 30.07.2003                                     Справа N Н 12/115
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                     головуючого  Божок В.С,
                     суддів : Хандуріна М.І.,
                         Черкащенко М.М.
 
розглянувши  у відкритому
судовому засіданні
касаційне  подання  Криворізького  міжрайонного  природоохоронного
                    прокурора   в      інтересах  держави  в особі
                    Криворізької міської Ради
 
на  постанову       Дніпропетровського апеляційного господарського
                    суду від 06.05.03 p.
 
у справі            господарського суду Дніпропетровської області
 
за позовом          Криворізького  міжрайонного  природоохоронного
                    прокурора   в  інтересах    держави   в  особі
                    Криворізької міської Ради
 
до                  приватного підприємця А.А.А., м. Кривий Ріг
 
3-ої особи          Управління житлово - комунального господарства
                    виконкому Криворізької міської Ради
 
про   заборону використання земельної ділянки та знесення споруд
 
        в судовому засіданні взяли участь  представники :
 
від Генеральної прокуратури України:
прокурор відділу -  Кузьменко Ж.М.
 
від позивача:       Б.Б.Б. -  дов. № 7/26-146 від 22.01.03 p.
від відповідача:    В.В.В., Е.Е.Е. - дов. від 05.05.03 p.
 
3-ої особи:         Б.Б.Б. - дов. № 88/15 від 10.01.02 p.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням від  04.02.03   господарського   суду   Дніпропетровської
області  відмовлено  у  задоволенні  позовних  вимог щодо заборони
використання земельної ділянки  ПП  А.А.А.  та  зобов'язання  його
провести  демонтаж та знести будівлі і споруди літнього майданчика
"Дерев'яшка".
 
Постановою від    06.05.03     Дніпропетровського     апеляційного
господарського  суду  рішення  від  04.02.03  господарського  суду
Дніпропетровської області залишено без змін.
 
Судові рішення   мотивовані    тим,    що    матеріалами    справи
спростовується   те,   що   відповідач,   самовільно   за  власною
ініціативою здійснив зайняття земельної ділянки.
 
Не погоджуючись  з  судовими  рішеннями  Криворізький  міжрайонний
природоохоронний  прокурор  звернувся  у  Вищий  господарський суд
України з касаційним поданням і просить їх скасувати,  посилаючись
на  те,  що  судовими  інстанціями неповно з'ясовані та недоведені
обставини,  що мають значення для справи.  Судами не  прийнято  до
уваги той факт, що у відповідача відсутні правоустановчі документи
на право користування землею.
 
Колегія суддів,  приймаючи  до  уваги  межі  перегляду  справи   в
касаційній   інстанції,   проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування норм матеріального  і  процесуального
права   при   винесенні   оспорюваного  судового  акту,  знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційного подання.
 
Господарським судом  Дніпропетровської  області  встановлено,   що
розпорядженням  Дзержинської  районної  ради  м.  Кривого Рогу від
30.03.99 за №49р  було  організовано  конкурс  проектів  на  краще
розміщення  об'єктів весняно-літньої торгівлі в парку ім.  Богдана
Хмельницького та створено конкурсну комісію.
 
Протоколом конкурсної комісії від 06.04.99 визнано одним із кращих
проект   організації   літнього   майданчика   та  дозволено  його
розміщення   суб'єкту   підприємницької   діяльності   ПП   М.І.В.
"Дерев'яшка" (в даний ПП А.А.А.) в парку ім.  Б.  Хмельницького м.
Кривого Рогу.
 
Комісією, призначеною рішенням Дзержинського райвиконкому № 27 від
05.02.99  прийнятий  в експлуатацію закінчений будівництвом літній
майданчик "Дерев'яшка" з зазначенням місця знаходження - парк  ім.
Б. Хмельницького м. Кривий Ріг.
 
З 1999  року  між відповідачем та Управлінням житлово-комунального
господарства Криворізької  міської  Ради  укладались  договори  на
тимчасове   користування   об'єкту   зовнішнього  благоустрою,  що
знаходиться у комунальній власності  міста  в  якому,  як  предмет
договору вказано: - плиточне покриття 227 кв.м під розміщення кафе
"Дерев'яшка" в парку ім.  Б.  Хмельницького.  В  подальшому  даний
договір переукладався.
 
Доказів розірвання   договору   оренди   об'єкту   благоустрою   у
встановленому законом порядку позивач суду не надав.
 
Згідно чинного   законодавства   України,   самовільне    зайняття
земельних  ділянок  -  це  будь-які  дії  особи,  які свідчать про
фактичне використання не наданої їй земельної  ділянки.  Одним  із
способів  самовільного  зайняття  є  самовільне  захоплення землі,
тобто заволодіння  ділянкою  без  дозволу  органів,  уповноважених
виносити  рішення про надання земельних ділянок у користування.  З
суб'єктивного боку самовільне зайняття земель завжди  є  навмисним
порушенням закону, спрямованим на заволодіння земельної ділянки.
 
Таким чином,  господарські суди обґрунтовано дійшли висновку,  про
те,  що з боку ПП А.А.А.  не було самовільного зайняття  земельної
ділянки,
 
оскільки його  дії не підпадають під законодавчо визначене поняття
самовільного зайняття земельної ділянки.
 
Посилання Дніпропетровського апеляційного господарського  суду  на
наказ   Генерального   прокурора   України  №  1  від  01.09.99  є
безпідставним,  оскільки  з  прийняттям   Генеральним   прокурором
України наказу № 3/2 від 28.10.02 вищезазначений наказ № 1 втратив
чинність.
 
Зважаючи на викладене,  колегія суддів вважає,  що  господарськими
судами  дана  правильна  юридична  оцінка обставинам справи,  тому
судові  рішення  відповідають  чинному  законодавству  України  та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
 
На підставі викладеного,  керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
В задоволенні касаційного подання відмовити.
 
Постанову від    06.05.03   p.   Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду зі справи № Н 12/115 залишити без змін.
 
Головуючий В.С. Божок
Судді      М.І. Хандурін
           М.М. Черкащенко