ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2003 Справа N 20-7/938
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Невдашенко Л.П.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної інспекції охорони Чорного моря Міністерства екології та
природних ресурсів України на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 27 лютого 2003 року у справі
№ 20-7/938 за позовом Державної інспекції охорони Чорного моря
Міністерства екології та природних ресурсів України до Військової
прокуратури Військово-Морських сил України та військової частини
А-XXX1 Міністерства оборони України
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
21 жовтня 2002 року Державна інспекція охорони Чорного моря
Міністерства екології та природних ресурсів України звернулась до
господарського суду м. Севастополя з позовом до військової частини
А-XXX1 Міністерства оборони України про відшкодування збитків,
заподіяних навколишньому природному середовищу в сумі 2362365
грн., посилаючись на те, що 7 жовтня 2001 року військовий корабель
"SSS", який належить відповідачу, в порушення вимог ст. 102
Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
, скинув у внутрішні морські
води Феодосійської затоки нафтопродукти в кількості 1347,3 кг, що
призвело до забруднення внутрішніх морських вод України
нафтопродуктами, чим заподіяно збитки навколишньому природному
середовищу в сумі 443262 дол. США.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 4 лютого 2003 року
(суддя Гонтарь В.І.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на
користь позивача збитки в розмірі 2362365 грн. та судові витрати.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
27 лютого 2003 року (судді Лисенко В.А., Градова О.Г., Голик В.С.)
апеляційне подання Військової прокуратури Військово-Морських сил
України задоволено, рішення місцевого суду скасовано, а в позові
відмовлено.
В касаційній скарзі Державна інспекція охорони Чорного моря
Міністерства екології та природних ресурсів України просить
скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого
суду залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне
застосування апеляційним судом норм матеріального та
процесуального права.
У відзивах на касаційну скаргу Військова прокуратура
Військово-Морських сил України та військова частина А-XXX1
Міністерства оборони України просять залишити оскаржуване судове
рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись
на відсутність правових підстав для її задоволення.
Заслухавши пояснення представників військової частини А-XXX1
Міністерства оборони України, прокурора, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти
неї, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м.
Севастополя від 14 січня 2003 року до участі у справі № 20-7/938 в
якості належних відповідачів було залучено військову частину
А-XXX2 та військову частину А-XXX3.
Ухвалою місцевого суду від 21 січня 2003 року строк розгляду
справи продовжено до 21 лютого 2003 року.
В судовому засіданні 30 січня 2003 року, за участю представників
позивача, військової частини А-XXX1 та військової частини А-XXX3,
розгляд справи відкладено на 4 лютого 2003 року.
Доказів направлення військовій частині А-XXX2 повідомлення про
перенесення розгляду справи на 4 лютого 2003 року на 16 год. 30
хв. матеріали справи не містять.
Проте, 4 лютого 2003 року, за відсутності представників сторін,
господарським судом м. Севастополя справа розглянута та винесено
рішення про задоволення позову.
При цьому, в порушення вимог ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у судовому рішенні не зазначено
найменування всіх сторін, зокрема військової частини А-XXX2 та
військової частини А-XXX3, та не прийнято рішення щодо них.
До того ж, місцевий суд про час і місце розгляду справи не
повідомив відповідача - військову частині А-XXX2, чим порушив його
процесуальні права, визначені ст. 22 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
12 лютого 2003 року Військовою прокуратурою Військово-Морських сил
України внесено апеляційне подання, матеріали якого не містять
доказів направлення копії апеляційного подання співвідповідачам у
справі, а саме - військовим частинам А-XXX2 та А-XXX3, що порушує
вимоги п. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Всупереч вказаним обставинам, ухвалою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 21 лютого 2003 року
апеляційне подання прийнято до провадження, розгляд подання
призначено на 27 лютого 2003 року, зобов'язано сторони надати
оригінали документів, що підтверджують їх вимоги та заперечення.
При цьому інші співвідповідачі не були повідомлені про розгляд
справи апеляційним судом.
Приймаючи постанову, апеляційна інстанція не звернула уваги на
вказані порушення місцевим судом норм процесуального права і сама
припустилась тих же порушень.
У зв'язку з наведеним, судові рішення не можна визнати такими, що
постановлені з дотриманням норм процесуального права, а тому вони
підлягають скасуванню.
До того ж, як встановлено судами попередніх інстанцій, 7 жовтня
2001 року Державною інспекцією охорони Чорного моря був складений
акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства України,
згідно якого в акваторії Феодосійської затоки в місці якірної
стоянки корабля "SSS", у південному напрямку у глибину 0,9 милі до
берега, виявлено слід, що містить нафту (масляну пляму), з площею
забруднення 939476 кв.м.
Всупереч вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, висновок як місцевого суду про задоволення
позову в зв'язку з нанесенням навколишньому природному середовищу
шкоди шляхом скидання кораблем "SSS" вод, що містять нафту, так і
протилежний висновок апеляційного суду в цій частині, ґрунтуються
на неповно встановлених обставинах справи, що виключає їх
відповідність нормам чинного законодавства України.
З матеріалів справи вбачається, що місце стоянки корабля і
місцезнаходження масляної плями різні.
У зв'язку з цим, при новому розгляді справи суду необхідно
належним чином з'ясувати, в якому саме місці знаходився військовий
корабель "SSS", що належить військовій частині А-XXX1 Міністерства
оборони України, під час відбування вказаних подій, в якому
напрямку та за яких погодних умов розповсюджувалася масляна пляма
на водній поверхні і чи могла вона бути розповсюджена від місця
стоянки корабля.
Оскільки з'ясування даних питань потребує спеціальних знань, суду
слід вирішити питання про призначення, відповідно до ст. 41
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судової
експертизи.
При встановленні зазначених обставин, суду слід більш ретельно, у
відповідності з вимогами закону, що регулює спірні правовідносини,
з'ясувати вказані питання і прийняти законне та обґрунтоване
рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної інспекції охорони Чорного моря
Міністерства екології та природних ресурсів України задовольнити
частково.
Рішення господарського суду м. Севастополя від 4 лютого 2003 року
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 27 лютого 2003 року у справі № 20-7/938 скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Невдашенко Л.П.
Гончарук П.А.