Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
30 липня 2003 р.
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянув касаційну  скаргу  ТОВ "Агентство регіонального розвитку
паливно-енергетичного комплексу "ХХХ"
 
на ухвалу господарського суду Черкаської області від ХХ.06.2003 р.
 
за скаргою ВАТ "УУУ"
 
на дії відділу  державної  виконавчої  служби  П-ського  районного
управління юстиції м. Черкаси
 
у справі № 000
 
за позовом      ТОВ      "Агентство     регіонального     розвитку
паливно-енергетичного комплексу "ХХХ"
 
до ВАТ "УУУ"
 
про стягнення 9947985,60 грн.
 
за участю представників
позивача - присутні
 
Ухвалою господарського  суду  Черкаської області від ХХ.06.2003 р.
призначено скаргу ВАТ "УУУ" на дії  відділу  державної  виконавчої
служби   П-ського  районного  управління  юстиції  м.  Черкаси  до
розгляду та зупинено "виконання провадження у  справі"  на  період
розгляду зазначеної скарги.
 
У касаційній   скарзі   позивач   просить   скасувати  ухвалу  від
ХХ.06.2003 р. "в частині застосування засобу забезпечення позову у
вигляді зупинення на час розгляду скарги на дії органів виконавчої
служби виконання провадження у справі" на підставі того,  що  вона
прийнята з порушенням норм процесуального закону.
 
Відзив від відповідача на касаційну скаргу до суду не надходив.
 
Вивчивши справу,  заслухавши пояснення представників позивача, суд
встановив наступне.
 
При вирішенні  питання  про  зупинення  "виконання  провадження  у
справі"  місцевий  суд  виходив  з  обґрунтованості клопотання про
"зупинення виконавчого провадження".  З  цього  приводу  касаційна
інстанція   зазначає   невідповідність   судового   акту   вимогам
Господарського процесуального кодексу України.
 
Так, саме  по  собі  визначення  в  ухвалі  суду  щодо   зупинення
"виконання   провадження   у   справі"  не  може  мати  будь-якого
юридичного  значення,  тому  що  процесуальний  закон  не  містить
визначення (припису) наведеного в ухвалі висновку.
 
Судом не враховано,  що боржник не звертався до суду з клопотанням
про зупинення виконавчого провадження,  тому посилання в ухвалі на
наявність такого роду звернення недоречне.
 
Правовою підставою  зупинення "виконання провадження" суд зазначив
ст. 121-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , незважаючи на те, що зміст цієї
норми не передбачає право суду одночасно з розглядом скарги на дії
чи бездіяльність  органів  Державної  виконавчої  служби  зупиняти
виконавче провадження.
 
Законом України  "Про  виконавче  провадження"  (ст.36) ( 606-14 ) (606-14)
        
право зупинення виконавчого провадження віднесене  до  компетенції
державного  виконавця у випадках,  перелічених у ст.ст.34,35 цього
Закону.
 
Наведене свідчить  про  помилковість  зупинення  судом  "виконання
провадження  у справі",  тому ухвала суду від ХХ.06.2003 р.  в цій
частині підлягає скасуванню,  а справа - передачі  місцевому  суду
для  розгляду скарги на дії відділу державної виконавчої служби та
інших клопотань боржника (том 6, а.с.8,9).
 
На підставі  викладеного  та  керуючись  ст.ст.   111-11,   111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. Касаційну   скаргу   ТОВ   "Агентство   регіонального  розвитку
паливно-енергетичного комплексу "ХХХ" задовольнити.
 
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від ХХ.06.2003 р.
в  частині  "зупинення  виконання  провадження  у  справі  №  000"
скасувати.
 
3. Справу № 000 надіслати господарському суду  Черкаської  області
для розгляду скарги та клопотань боржника.