Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
за участю представників сторін - присутні, розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого
акціонерного товариства "SSS" в особі Н-ського обласного
управління
на рішення від 18 березня 2003 року господарського суду Н-ської
області
у справі № Х2
за позовом закритого акціонерного товариства "ХХХ"
до відкритого акціонерного товариства "SSS" в особі Н-ського
обласного управління
про стягнення 1106066,56 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 18 березня 2003 року господарського суду Н-ської
області (суддя А.А.А.) позов задоволено у зв'язку з не виконанням
відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних
паперів від 22 травня 1998 року, що є порушенням статей 161, 162
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
В апеляційному порядку рішення не переглядалося.
В касаційній скарзі відповідач наполягає на касаційному перегляді
рішення у даній справі з огляду на неправильне застосування судом
статі 80 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та статей
33, 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і
просить прийняти постанову, якою скасувати зазначений судовий акт
та відмовити в позові.
Закрите акціонерне товариство "ХХХ" право подання відзиву на
касаційну скаргу не використало.
Листом від 14 липня 2003 року прокурор повідомив суд про участь у
розгляді касаційної скарги, проте в судове засідання не з'явився.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення
представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом
обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про необхідність скасування рішення у
справі і направлення її на новий розгляд з таких підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом, сторони уклали угоду
від 22 травня 1998 року № 1/22-98 купівлі-продажу цінних паперів,
відповідно до умов якої позивач продав простий вексель №
80351630128014 за ціною 681 921 грн. 02 коп., векселедавцем якого
є акціонерне товариство "YYY" і авалістом - акціонерне товариство
"ХХХ", а покупець мав 22 травня 1999 року перерахувати кошти на
рахунок продавця.
В день підписання угоди банк перерахував спірну суму на рахунок
позивача, а потім на нший рахунок - № 29098014, з якого
перерахував грошові кошти на рахунки акціонерного товариства
"ZZZ". Позивач не був поінформований про такі дії банку, оскільки
не отримав від нього виписки про рух коштів на власному рахунку.
Відповідач не довів факту перерахування коштів на рахунок
позивача, оскільки втратив платіжні доручення і меморіальні
ордери, на підставі яких 22 травня 1998 року здійснював банківські
операції стосовно спірної суми, а не виконання банком зобов'язання
підтверджується показниками балансового обліку позивача станом на
1 липня 1998 року та другий квартал 2002 року, а також додатком №
5 до Акта від 3 березня 2003 року органу державної податкової
служби, журналом реєстрації платіжних доручень акціонерного
товариства "ХХХ", даними про рух коштів на рахунку позивача.
За цих обставин суд дійшов висновку про наявність в діях
відповідача складу цивільно-правової відповідальності та, з
урахуванням збільшення розміру позовних вимог, задовольнив позов,
визнавши поважною причину пропуску строку позовної давності.
Такі висновки господарського суду колегія суддів вважає не
обґрунтованими, оскільки суд дійшов їх, не з'ясувавши досить повно
обставин справи і не перевіривши ретельно доводів позивачів та
заперечень відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони здійснили
купівлю-продаж векселя і відсутність в тексті судового рішення
висновків щодо правової природи цієї банківської операції, так
само відсутність в матеріалах справи оригіналу чи копії самого
векселя, позбавляє суд касаційної інстанції перевірити юридичну
оцінку законності такої передачі і правомірність застосування
місцевим господарським судом до спірних правовідносин положень
цивільного, а не вексельного законодавства, зокрема, щодо
дійсності векселя і законності його набуття векселедержателем.
Суттєве значення для вирішення спору має встановлення обставин
перерахування банком спірної суми на рахунки акціонерного
товариства "ZZZ", зокрема, підстави такого перерахування і
використання коштів. Проте судом ці обставини не встановлювалися.
Також судова колегія вважає помилковим посилання місцевого
господарського суду на журнал реєстрації платіжних доручень
акціонерного товариства "XXX" як належний і допустимий доказ у
справі з огляду на дату, з якої розпочата реєстрація платіжних
доручень цього товариства - 2 червня 1998 року.
Крім того, втрату працівником позивача примірника договору від 22
травня 1998 року № 1/22-98 купівлі-продажу цінних паперів і
подальше його відшукання суд визнав поважною причиною для
відновлення строку позовної давності.
Водночас поважними слід визнавати лише ті обставини, які є
об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та
пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для
своєчасного подання нею позову.
Вирішуючи питання відновлення строку позовної давності, суд не
звернув уваги і не дав оцінки факту виготовлення сторонами тексту
договору в двох примірниках, про що зазначено в його тексті.
Таким чином, всупереч вимогам статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
місцевим господарським
судом не надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності і
судова колегія дійшла висновку про неповне встановлення обставин
справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної
юридичної оцінки, в зв'язку з чим рішення від 18 березня 2003 року
господарського суду Н-ської області підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд, при якому суду слід урахувати
викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного,
повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та
обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне
рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "SSS" в особі
Н-ського обласного управління задовольнити частково.
Рішення від 18 березня 2003 року господарського суду Н-ської
області у справі № Х2 скасувати, а справу передати на новий
розгляд до господарського суду Н-ської області.