Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2003 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
А-я районної у місті Києві державної адміністрації
на рішення від ХХ. 04. 2003
у справі N Х/Х2
господарського господарського суду м. Києва
суду
за позовом приватного підприємства "ХХХ"
до А-я районної у місті Києві державної
адміністрації
про спонукання до виконання дії
за участю представників сторін:
від позивача присутні
від відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
В березні 2003 року приватне підприємство "ХХХ" пред'явило в суді
позов до А-я районної у місті Києві державної адміністрації яким
просило зобов'язати відповідача не чинити будь-яких перешкод у
здійсненні будівельних робіт згідно умов інвестиційного контракту
N ХХ4 від ХХ.04.2001 р.
В обгрунтування своїх вимог вказав, що ХХ.04.2001 між ним та Б-я
районною державною адміністрацією м. Києва було укладено
інвестиційний контракт N ХХ4 на реконструкцію горища житлового
будинку N ХХ по вулиці В-я в м. Києві. На виконання контракту ним
отримано усі необхідні дозволи для здійснення ремонтно-будівельних
робіт, здійснено платежі на суму 546523, 52 грн. Проведення
реконструкції погоджено з співвласниками та мешканцями будинку.
Рішенням господарського суду м. Києва від ХХ.04.2003 позов
задоволено.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що
відповідач є правонаступником Б-я районної державної адміністрації
у м. Києві. Позивач погодив реконструкцію будинку з мешканцями та
співвласниками ОСББ "YYY".
Питання щодо надбудови мансард та житлових поверхів повинно
виходити з того, що проведення містобудівної діяльності не
потребує погодження з кожним власником квартири окремого
багатоквартирного будинку. Дозвіл мають право надавати виключно
державні органи та спеціалізовані служби незалежно від форми
власності будинку.
В касаційній скарзі А-я районна у місті Києві державна
адміністрація просить рішення скасувати, посилаючись на порушення
господарським судом ст. ст. 64, 87 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме: не надіслання ухвал про
порушення провадження у справі, відкладення у слуханні, рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача,
перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України N 11
від 29.12.1976 із змінами "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до них правовідносин, а при їх відсутності
- на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи
із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в
судовому засіданні.
Проте рішення постановлене господарським судом ХХ.04.2003
вимогам про законність і обгрунтованість не відповідає.
Господарським судом не з'ясовано чітко вимоги позивача, а саме
позов приватне підприємство "ХХХ" пред'явило до А-я районної у
м. Києві державної адміністрації про спонукання до виконання дії.
Дані вимоги виникають із адміністративно-правових відносин і
розглядаються як спір про законність дій органу виконавчої влади,
відповідність їх Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, законам та іншим
нормативно-правовим актам.
Невиконання вимог договору розглядається в порядку позовного
провадження.
Задовольняючи позов, господарський суд м. Києва зобов'язав
відповідача не чинити будь-яких перешкод у здійсненні будівельних
робіт приватним підприємством "ХХХ" згідно умов інвестиційного
контракту N ХХ4 від ХХ.04.2001.
Проте в рішенні не наведено, які перешкоди і в чому чинить
відповідач згідно умов інвестиційного контракту.
Нечіткість резолютивної частини рішення робить неможливим його
виконання.
Протоколом наради А-я районної у м. Києві державної адміністрації
від ХХ. 10. 2002 (а. с.30 - 31) зупинені будівельні роботи з ХХ.
10. 2002 з надбудови аттикового та мансардного поверхів у
житловому будинку за адресою: вул. В-я, ХХ у зв'язку з
недосягненням згоди мешканців будинку, які приватизували квартири.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію
державного житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
власники квартир
багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень
будинку. Допоміжні приміщення передаються у власність
квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Згідно ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
допоміжні приміщення
багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для
забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування
мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи,
позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища,
підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та
інші технічні приміщення).
Надбудова аттикового та мансардних поверхів здійснюється на горищі
будинку N ХХ по вул. В-я в м. Києві.
Враховуючи викладене, суду необхідно з'ясувати, чи підвідомчій цей
спір господарському суду якщо він впливає на права та обов'язки
фізичних осіб, що саме виходячи з інтересів фізичних осіб і було
припинено надбудову.
З пояснень представників позивача в касаційній інстанції
з'ясовано, що власниками будинку N ХХ по вул. В-я в м. Києві
пред'явлено позов до А-я районного суду м. Києва про визнання
недійсним інвестиційного договору на реконструкцію горища.
У зв'язку з тим, що в порушення ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд неповно з'ясував
обставини справи, допустив вищенаведені порушення, постановлене
рішення підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно більш ретельно з'ясувати
вимоги позивача, заперечення відповідача і вирішивши спір у
відповідності з вимогами закону і обставинами справи.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу А-я районної у місті Києві державної
адміністрації задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від ХХ. 04. 2003 скасувати,
справу N Х/Х2 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.