ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
28.07.2003 Справа N 23/10-03-570
Постанову залишено без змін
постановою Судової палати у господарських
справах Верховного Суду України
від 2 грудня 2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Грека Б.М.; суддів: Жаботиної Г.В.,
Чупруна В.Д. (доповідача у справі), розглянув у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Зернопродукт" (без дати та реєстраційного
номера) на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
03.06.2003 р. у справі N 23/10-03-570 господарського суду Одеської
області за позовом Державної податкової адміністрації в Одеській
області до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю
"Зернопродукт"; 2) Приватного підприємства "Фактор" про визнання
договору недійсним та стягнення 4452552,72 грн., за участю
представників сторін: від позивача - не з'явились, від 1-го
відповідача - не з'явились, від 2-го відповідача - не з'явились.
Рішенням господарського суду Одеської області від
11.04.2003 р. (а. с. 105-106) позов задоволено. Договір
купівлі-продажу від 07.10.2002 р. N 1/11, укладений між
товариством "Зернопродукт" і приватним підприємством "Фактор",
визнаний недійсним.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
03.06.2003 р. (а. с. 116) апеляційна скарга товариства
"Зернопродукт" залишена без розгляду з мотивів порушення
товариством вимог ст.ст. 81, 94, 97 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Вищий господарський суд України, вивчивши матеріали справи та
проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального
та процесуального права при прийнятті оспорюваного судового
рішення, В С Т А Н О В И В:
24.01.2003 р. до господарського суду Одеської області з
позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу N 1/11 від
07.10.2002 р., укладеного між товариством з обмеженою
відповідальністю "Зернопродукт" і приватним підприємством "Фактор"
(а. с. 12-13) звернулась державна податкова адміністрація в
Одеській області (а. с. 4-7). Позовна вимога ґрунтувалась на тому,
що угода між відповідачами укладена з метою, яка завідомо
суперечить інтересам держави та суспільства.
Господарський суд погодився з позивачем та задовольнив
позовні вимоги - визнав згаданий договір недійсним та застосував
наслідки, передбачені ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, Одеській
апеляційний господарський суд виходив з того, що товариство з
обмеженою відповідальністю "Зернопродукт" не надало суду
документів, які б підтвердили сплату ним державного мита у
встановленому порядку і розмірі, а також не надало доказів
надіслання копії апеляційної скарги (разом з доданими до неї
доказами, документами) податковій адміністрації.
Вищий господарський суд України не вбачає підстав для
задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою
відповідальністю "Зернопродукт".
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Зернопродукт" у справі N 23/10-03-570 господарського суду
Одеської області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
03.06.2003 р. в зазначеній справі залишити без змін.