ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.07.2003                              Справа N 7076-8/334/874С

   Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                  Перепічая В.С. (головуючого),

                  Вовка І.В.,

                  Гончарука П.А.,

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

Управління  Пенсійного  фонду  України  в Ковпаківському районі м.

Суми на рішення господарського суду Сумської області від 17 лютого

2003  року  і  постанову  Харківського апеляційного господарського

суду від 16 квітня 2003 року у справі № 7076-8/334/874С за позовом

відкритого    акціонерного    товариства    "Науково-дослідний   і

проектно-конструкторський  інститут  атомного   та   енергетичного

насособудування"   до   Управління   Пенсійного  фонду  України  в

Ковпаківському районі м. Суми

про   стягнення суми, -

                            ВСТАНОВИВ:

9 грудня    2002    року    відкрите     акціонерне     товариство

"Науково-дослідний  і  проектно-конструкторський інститут атомного

та енергетичного  насособудування"  звернулося  до  господарського

суду  Сумської  області  з  позовом до Управління Пенсійного фонду

України в Ковпаківському районі м.  Суми  про  зворотне  стягнення

22855,21  грн.,  які  були перераховані відповідачу як різниця між

сумою  пенсії,  призначеної  науковим  працівникам  згідно  Закону

України  "Про  наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
        

та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів

зазначеним  працівникам.  Крім  того посилаючись на те,  що вимоги

відповідача в частині сплати цих коштів неправомірні і протирічать

чинному законодавству.

Рішенням господарського  суду  Сумської області від 17 лютого 2003

року  (суддя  Кіяшко  В.І.),   залишеним   без   змін   постановою

Харківського  апеляційного  господарського суду від 16 квітня 2003

року (судді Бондаренко В.П.,  Токар  М.В.,  Плужник  О.В.),  позов

задоволено,  стягнуто  з  відповідача на користь позивача 22855,21

грн. боргу та судові витрати.

В касаційній  скарзі  Управління  Пенсійного   фонду   України   в

Ковпаківському  районі  м.  Суми  просить  скасувати  постановлені

судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог

відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

В судовому засідання оголошувалась перерва до 24 липня 2003 року.

Заслухавши пояснення  представника  позивача,  вивчивши  матеріали

справи,  обговоривши доводи  касаційної  скарги,  суд  вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до    ст.   24   Закону   України   "Про   наукову   та

науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
         № 1977-ХІІ від 13  грудня

1991  року  наукові  працівники,  при наявності відповідного стажу

роботи на посадах наукових працівників  та  досягненні  пенсійного

віку, мають право на призначення наукової пенсії.

Різниця між  сумою призначення пенсії за вказаним Законом та сумою

пенсії,  обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку

має  право особа,  фінансується для наукових працівників бюджетних

установ  і  організацій  за  рахунок  державного  бюджету,  а  для

наукових  працівників  інших  підприємств  - за рахунок коштів цих

підприємств у порядку,  визначеному в постанові Кабінету Міністрів

України  №  1826 від 13 грудня 2000 року "Про порядок фінансування

та  виплати  різниці  між  сумою  пенсії,   призначеної   науковим

працівникам   державних   бюджетних   і   державних  не  бюджетних

підприємств, установ і організацій" ( 1826-2000-п ) (1826-2000-п)
        .

Задовольняючи позов та залишаючи рішення місцевого суду без  змін,

попередні  судові інстанції виходили з того,  що положення ст.  24

Закону    України "Про  наукову  та  науково-технічну  діяльність"

( 1977-12  ) (1977-12)
          та  вказаного  Порядку не можуть бути застосовані до

відкритого   акціонерного    товариства    "Науково-дослідний    і

проектно-конструкторський   інститут   атомного  та  енергетичного

насособудування",  оскільки на момент  їх  прийняття  Інститут  не

належав  ні  до державних бюджетних,  ні до державних не бюджетних

установ,  так як відповідно до рішення Ковпаківського райвиконкому

м.  Суми від 16 жовтня 1990 року № 289 Інститут був перетворений в

орендне підприємство з колективною формою власності.

Висновок попередніх судових  інстанцій,  що  позивачем  правомірно

пред'явлена до стягнення вказана сума є законним та обґрунтованим.

Доводи касаційної   скарги  не  спростовують  висновку  попередніх

судових  інстанцій,  а  твердження  скаржника  стосовно  того,  що

висновки   апеляційного   суду   щодо  зміни  форми  власності  на

колективну протирічать Закону України "Про  оренду  державного  та

комунального  майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
         не можуть братися судом до уваги,

оскільки  ґрунтуються  на  неправильному  розумінні  і  тлумаченні

положень вказаного Закону.

Зважаючи на  викладені обставини,  постанова апеляційної інстанції

та  рішення  місцевого  суду  постановлені  з   дотриманням   норм

матеріального і процесуального права, а тому підстави для їх зміни

або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського

процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський

суд України -

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу   Управління   Пенсійного   фонду    України    в

Ковпаківському районі м.  Суми залишити без задоволення, а рішення

господарського суду Сумської області від 17  лютого  2003  року  і

постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду від 16

квітня 2003 року у справі № 7076-8/334/874С без змін.

Головуючий Перепічай В.С.

Судді      Вовк І.В.

           Гончарук П.А.