ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.07.2003                                     Справа N 07/49-03

   Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                  Перепічая В.С. (головуючого),

                  Вовка І.В.,

                  Гончарука П.А.,

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

державного    підприємства    "Харківський   завод   транспортного

устаткування" на рішення господарського суду  Харківської  області

від  3  квітня  2003  року  та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 12 травня 2003 року у справі № 07/49-03 за

позовом  державного  підприємства "Харківська ТЕЦ-5" до державного

підприємства "Харківський завод транспортного устаткування"

про   стягнення суми, -

                            ВСТАНОВИВ:

2 лютого  2003  року  державне  підприємство  "Харківська   ТЕЦ-5"

звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до

державного   підприємства   "Харківський    завод    транспортного

устаткування"  про стягнення за прострочення оплати електроенергії

суми пені та трьох відсотків річних в розмірі 17539,70 грн.

До прийняття рішення у  справі  позивач  зменшив  розмір  позовних

вимог до 13566,14 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 3 квітня 2003

року (суддя Інте Т.В.), залишеним без змін постановою Харківського

апеляційного  господарського  суду  від 12 травня 2003 року (судді

Карбань І.С.,  Афанасьєв В.В.,  Твердохліб А.Ф.),  позовні  вимоги

задоволено  частково,  стягнуто  з відповідача на користь позивача

10142,15 грн.  пені, 3423,98 грн. трьох відсотків річних та судові

витрати. В решті позову провадження у справі припинено.

В касаційній   скарзі  державне  підприємство  "Харківський  завод

транспортного устаткування" просить скасувати постановлені  судові

рішення, та у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на

порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані

судові  рішення  без  змін,  а  касаційну  скаргу без задоволення,

посилаючись на відсутність правових підстав для її задоволення.

Заслухавши пояснення  представників  сторін,  вивчивши   матеріали

справи,  обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти

неї,  суд вважає,  що касаційна скарга не підлягає  задоволенню  з

таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх

інстанцій, рішенням господарського суду Харківської області від 13

червня  2002  року  у  справі № 6341/3-30 з відповідача на користь

позивача стягнено 175444,85 грн. заборгованості по оплаті спожитої

за  договором № 292Е від 3 жовтня 2000 року електроенергії,  18000

грн.  пені за період з 20 лютого 2001 року по 25 квітня 2002 року,

4869,02  грн.  інфляційних витрат за період з березня 2001 року по

березень 2002 року та судові витрати.

Місцевим та апеляційним судом встановлено,  що вказане рішення від

13  червня  2002 року не виконано у зв'язку з відсутністю грошових

коштів на рахунку  відповідача,  а  наказ,  виданий  на  виконання

даного рішення,  знаходиться у відділі державної виконавчої служби

Червонозаводського районного управління юстиції м.  Харкова, отже,

договірні  зобов'язання  відповідачем  не виконані у встановленому

ст. 161 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
         та умовами договору

порядку.

Задовольняючи позовні   вимоги   частково   та  залишаючи  рішення

місцевого суду без змін,  попередні судові  інстанції  виходили  з

того,  що    відповідно  до  ст.  214  Цивільного  кодексу України

( 1540-06  ) (1540-06)
          боржник,   який   прострочив   виконання   грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу

з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції   за   весь   час

прострочення,  а  також  три  проценти річних з простроченої суми,

якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Висновок попередніх  судових  інстанцій,  що  позивачем правомірно

пред'явлені до стягнення вказані суми є законним та обґрунтованим,

а доводи касаційної скарги не спростовують вказаного висновку.

Постанова апеляційної   інстанції   та   рішення   місцевого  суду

постановлені з дотриманням  норм  матеріального  і  процесуального

права, а тому підстави для їх зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський

суд України -

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу   державного   підприємства   "Харківський  завод

транспортного устаткування" залишити без  задоволення,  а  рішення

господарського  суду Харківської області від 3 квітня 2003 року та

постанову Харківського апеляційного  господарського  суду  від  12

травня 2003 року у справі № 07/49-03 без змін.

Головуючий Перепічай В.С.

Судді      Вовк І.В.

           Гончарук П.А.