ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2003 Справа N 2/182
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду
України соціального захисту інвалідів
на рішення господарського суду Херсонської області
від 15.05.03 p.
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду
України соціального захисту інвалідів,
м. Херсон
до ВАТ "Рогачик", с. Первомаївка,
Верхньорогачицького району
про стягнення 10 136, 00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 15.05.03 господарського суду Херсонської області
відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з
відповідача заборгованості з вартості нестворених робочих місць у
1999 році в сумі 10 136, 00 грн., з тих підстав, що норматив
робочих місць встановлений розпорядженням голови
райдержадміністрації.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Херсонської області
Херсонське обласне відділення Фонду України соціального захисту
інвалідів звернулось у Вищий господарський суд України з
касаційною скаргою і просить його скасувати, посилаючись на те, що
при розгляді даної справи господарським судом не взято до уваги
те, що такі повноваження можуть бути делеговані місцевим державним
адміністраціям відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Розпорядженням голови Чаплинської райдержадміністрації № 41 від
18.01.99 відповідачу встановлений норматив створення робочих місць
для працевлаштування інвалідів у 1999 році в кількості 16 робочих
місць.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
(в редакції, що була
чинна в 1999 році) місцеві ради спільно з підприємствами,
установами, організаціями, громадськими організаціями інвалідів,
за участю відділень Фонду України соціального захисту інвалідів,
АР Крим, областях, містах Києва та Севастополя на підставі
пропозиції органів Міністерства соціального захисту населення
України, щорічно визначають нормативи робочих місць, призначених
для працевлаштування інвалідів.
Отже, зазначений Закон встановлює порядок визначення нормативів
робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, і в
якості обов'язкової умови додержання цього порядку передбачає, що
такий норматив мав був встановлений спільно з підприємством,
установою, організацією.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
підприємства, установи
організації, на яких працює інвалідів менше ніж встановлено
нормативом, зобов'язаний щорічно відрахувати до відділень Фонду
цільові кошти на створення робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів і на здійснення заходів щодо їх
соціально-трудової та професійної реабілітації.
Частиною 2 пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін
до Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
передбачено, що дія цього Закону не поширюється на надходження
коштів, зокрема, з неподаткових платежів до державного бюджету
України (в тому числі до Фонду соціального захисту інвалідів), які
визначаються Законом України про Державний бюджет України на
відповідний рік.
До того ж, відрахування до Фонду не мали характеру обов'язкових
платежів і сплачувалися лише в тому разі, якщо підприємство не
виконувало нормативи створення робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів. Ці платежі мали характер санкції за не
створення робочих місць.
Пунктом 3.6. Інструкції про порядок надходження, обліку й
витрачання коштів Фонду України соціального захисту інвалідів
( z0592-99 ) (z0592-99)
, затвердженої спільним наказом від 02.08.99 року за №
130/171/398 Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства фінансів України та Державної податкової
адміністрації України (зареєстрованої в Міністерстві юстиції
України 01.09.99 року за № 592/3885) передбачено, що відрахування
цільових коштів до Фонду підприємства проводять за рахунок
прибутку, який залишається в їхньому розпорядженні.
Позивач не надав суду доказів того, що відповідач мав в 1999 році
прибуток, із якого мали бути здійснені відрахування цільових
коштів на створення робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів, і на здійснення заходів щодо їх
соціально-трудової та професійної реабілітації.
Згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
до компетенції виконавчих органів сільских,
селищних, міських рад належать власні (самоврядні) та делеговані
повноваження. Пунктом 12 статті 34 зазначеного Закону
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
передбачено, що повноваження по бронюванню на
підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм
власності робочих місць, призначених для працевлаштування осіб,
які відповідно до законодавства потребують соціального захисту і
не спроможні конкурувати на ринку праці, визначення нормативів
таких робочих місць; прийняття рішень про створення на
підприємствах, в установах та організаціях спеціальних робочих
місць для осіб з обмеженою працездатністю, організація професійної
підготовки цих осіб; погодження проведення ліквідації таких
робочих місць - є саме делегованими повноваженнями. Із матеріалів
справи не вбачається, що місцева рада делегувала райвиконкому або
райдержадміністрації вказані повноваження. Працевлаштування
інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України,
Міністерства соціального захисту населення України, місцевими
радами, громадськими організаціями інвалідів.
Господарським судом Херсонської області встановлено, що ВАТ
"Рогачик" фактично працевлаштовано 9 інвалідів, що підтверджено
звітом відповідача про зайнятість інвалідів за 1999 рік.
В своєму відзиві на позовну заяву позивач стверджує, що Державною
службою зайнятості населення інвалідів для працевлаштування на ВАТ
"Рогачик" більше не направлялось, так само, не було
безпосереднього звернення інвалідів на підприємство з метою їх
працевлаштування.
Доказів того, що інваліди на підприємство направлялись і не були
влаштовані, в матеріалах справи відсутні.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським
судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
рішення господарського суду відповідає чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 15.05.03 p. господарського суду Херсонської області зі
справи № 2/182 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко