ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 16.07.2003                                  Справа N 5/186а/9/11
 
   Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:
 
                  Перепічая В.С. (головуючого),
                  Вовка І.В.,
                  Гончарука П.А.,
 
розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу
товариства  з  обмеженою  відповідальністю  сільськогосподарського
підприємства   "Нібулон"   на    рішення    господарського    суду
Кіровоградської  області  від  17  квітня  2003  року  у  справі №
5/186а/9/11 за позовом спільного  українсько-угорсько-англійського
сільськогосподарського       підприємства       "Нібулон"       до
сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г. Шевченка
 
про   витребування майна з чужого незаконного володіння
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
У липні     2002      року      спільне      українсько-англійське
сільськогосподарське   підприємство   "Нібулон",  правонаступником
якого    є     товариство     з     обмеженою     відповідальністю
сільськогосподарське   підприємство   "Нібулон",   звернулось   до
господарського  суду  Кіровоградської   області   з   позовом   до
сільськогосподарського  виробничого  кооперативу  ім.  Шевченка та
відкритого   акціонерного   товариства   "Бобринецьке   ХПП"   про
витребування майна з чужого незаконного володіння,  посилаючись на
те,  що між ним та відкритим акціонерним товариством  "Бобринецьке
ХПП"  укладено  договір  про здачу-приймання та зберігання зерна і
олійних культур. Прийняте відповідачем не зберігання зерно пшениці
в  кількості  1495 т,  передане сільськогосподарському виробничому
кооперативу ім.  Шевченка,  у зв'язку з чим він втратив можливість
розпоряджатись своїм майном.
 
Посилаючись на ці обставини,  позивач просив витребувати зазначене
зерно  з  сільськогосподарського   виробничого   кооперативу   ім.
Шевченка.
 
Ухвалою господарського  суду Кіровоградської області від 22 серпня
2002  року  відкрите  акціонерне  товариство   "Бобринецьке   ХПП"
виключено з числа відповідачів.
 
Рішенням цього  ж  суду від 17 квітня 2003 року (суддя Янишевський
В.П.) в позові сільськогосподарського  підприємства  "Нібулон"  до
сільськогосподарського   виробничого   кооперативу   ім.  Шевченка
відмовлено.
 
У касаційній   скарзі   позивач    просить    скасувати    рішення
господарського  суду  Кіровоградської  області  від 17 квітня 2003
року  та  постановити  нове  рішення   про   задоволення   позову,
посилаючись  на  те,  що судове рішення прийнято з порушенням норм
матеріального і процесуального права.
 
Заслухавши пояснення  представників  сторін,  вивчивши   матеріали
справи  та  обговоривши доводи касаційної скарги,  суд вважає,  що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно до ч.  1 ст.  84 Господарського процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         рішення господарського суду ухвалюється іменем
України і  складається  із  вступної,  описової,  мотивувальної  і
резолютивної   частини,   при   цьому   у   мотивувальній  частині
вказуються,  зокрема, обставини справи, встановлені судом, причини
виникнення   спору   та   законодавство,  яким  господарський  суд
керувався, приймаючи рішення.
 
Вказані вимоги  процесуального  закону  місцевим  судом  порушені,
оскільки  в  мотивувальній  частині  рішення відсутні посилання на
обставини,  якими позивач обґрунтував свої  вимоги,  не  зазначені
причини  виникнення  спору  та законодавство,  яким керувався суд,
приймаючи рішення.
 
Як вбачається  з  позовної  заяви,  позивач,  обґрунтовуючи   свої
вимоги,  посилався на наявність договору схову між ним і відкритим
акціонерним товариством "Бобринецьке  ХПП"  та  передачу  останнім
відповідачу  певної  кількості зерна,  зазначивши правові підстави
позову - норми матеріального права,  які  регулюють  захист  права
власності та відносини по договору схову.
 
Вказані обставини   судом  не  перевірені,  а  наявному  у  справі
договору, від 21 вересня 2001 року (а.а. 8-10) не дана оцінка.
 
Між тим,  з'ясування  даних  обставин  має  істотне  значення  для
правильного вирішення спору і впливає на правильність застосування
судом норм матеріального і процесуального права,  а саме  положень
глави  36  Цивільного  кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  які регулюють
відносини  за   договором   схову   та   ст.   24   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
До того  ж,  прийняте  судове рішення стосується прав і обов'язків
відкритого акціонерного товариства "Бобринецьке ХПП",  яке не було
залучено до участі у справі.
 
З урахуванням викладених обставин, судове рішення не можна визнати
законним і  обґрунтованим,  а  тому  воно  підлягає  скасуванню  з
направленням справи на новий судовий розгляд.
 
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,  всебічно
і повно  з'ясувати  фактичні  обставини  справи,  правову  природу
договору від 21 вересня 2001 року,  права і обов'язки сторін і,  в
залежності від встановленого та вимог закону, вирішити спір.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11,  111-12
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу   товариства   з    обмеженою    відповідальністю
сільськогосподарського    підприємства    "Нібулон"   задовольнити
частково.
 
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17  квітня
2003  року у справі № 5/186а/9/11 скасувати,  а справу передати на
новий розгляд до того ж суду.
 
Головуючий Перепічай В.С.
Судді      Вовк І.В.
           Гончарук П.А.