ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2003 Справа N 35/419
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Української аграрної біржі
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 22.01.03 p.
у справі господарського суду Донецької області
за позовом Української аграрної біржі, м. Київ
до сільськогосподарського ТОВ "Промінь",
с. Красноармійське Слов'янський район
Донецької області
про зобов'язання стягнення 181 189, 50 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: А.А.А. - дов. № 07032.05/197 від 15.07.03 p.
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.02
відмовлено у задоволенні позовних вимогах щодо стягнення
заборгованості з лізингових платежів та штрафних санкцій в сумі
181 189, 15 грн. за контрактом лізингу № 63 від 12.09.97.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
22.01.03 рішення господарського суду Донецької області 22.01.03
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до положень ст.ст.
71, 76 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
загальний строк
позовної давності становить три роки з моменту коли позивач
дізнався, або повинен був дізнатися про порушення його права,
тобто з моменту виникнення у відповідача зобов'язання з оплати
лізингового платежу. При цьому ст. 73 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
встановлює недійсність угод про зміну строків позовної
давності, про правомірність якої фактично заявлено позивачем.
Оскільки лізингові платежі, про стягнення заборгованості, які
заявлені позивачем, відповідач повинен був сплатити у 1997-1998
роках, тобто більше ніж три роки тому, позивач припустився
пропуску загального строку позовної давності.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Українська аграрна біржа
звернулась у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою
і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені
норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 76
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки строки позовної
давності для стягнення заборгованості за контрактом лізингу № 63
від 12.09.97 починають перебіг з моменту вилучення техніки, тобто
з 10.09.99, а Українською аграрною біржею подано позов 13.06.02 в
межах строку позовної давності.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних
підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України № 753 від 15.07.97
( 753-97-п ) (753-97-п)
позивач визначений державним агентом з закупівлі
сільськогосподарської техніки за рахунок іноземних кредитів, які
були надані під гарантії Кабінету Міністрів України. На підставі
вказаної постанови сторони уклали контракт лізингу № 63 від
12.09.97, за умовами якого відповідач отримав у користування
сільськогосподарську техніку на загальну суму 247077, 00 дол. США.
Господарським судом Донецької області встановлено, що відповідач
отримав техніку на вищевказану суму та прийняв на себе
зобов'язання зі сплати лізингових платежів, які виражені в дол.
США. Обчислення грошових зобов'язань в дол. США позивач
обґрунтував тим, що його зобов'язання перед іноземними банками
також виражені в дол. США, при цьому розрахунки за отриману
техніку сторони обумовили проводити а національній валюті з
перерахуванням суми коштів за офіційним курсом НБУ на день
здійснення платежу.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.98 N 1998
"Про удосконалення порядку формування цін" ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
встановлено, що формування, встановлення та застосування
суб'єктами підприємництва вільних цін на території України
здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під
час формування цін обгрунтованим врахування витрат у доларовому
еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.
Однак, господарськими судами при розгляді справи не враховано, що
кредит, залучений Українською аграрною біржою під державні
гарантії є іноземним кредитом в дол. США для закупівлі техніки
іноземного виробника.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди
послалися також на те, що позивачем пропущений строк позовної
давності встановлений ст. 71 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки лізингові платежі про стягнення
заборгованості, відповідач повинен був сплатити в 1997-1998 роках,
тобто більше ніж три роки тому.
Укладений сторонами контракт лізингу № 63 від 12.09.97 є
довгостроковою угодою, термін дії якої встановлено п. 6.1 додатку
№ 1 до контракту в 70 місяців. Датою останнього лізингового
платежу є 15.11.02.
За твердженням позивача, станом на 01.09.99 заборгованість
відповідача становила 88387, 00 дол. США. у зв'язку з чим 10.09.99
техніка у нього була вилучена, що підтверджується актом
здачі-приймання техніки від 10.09.99 та накладною № НТ-63/1 на
вилучення техніки, які підписані обома сторонами без заперечень.
Отже, остаточні боргові зобов'язання відповідача не були
розраховані до моменту вилучення техніки, тобто до 10.09.99.
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарськими судами
неправильно застосовані норми гл. 5 "Позовна давність" Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
та невірно встановлена дата порушеного
права з якої повинен починатись перебіг строку позовної давності.
Зважаючи на викладене, господарськими судами неповно з'ясовані
обставини справи, що є підставою для скасування рішення та
постанови і направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 22.01.03 p. Донецького апеляційного господарського
суду та рішення від 20.08.02 p. господарського суду Донецької
області зі справи № 35/419 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко