ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 16.07.2003                                       Справа N 32/590
 
   Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:
 
                  Перепічая В.С. (головуючого),
                  Вовка І.В.,
                  Гончарука П.А.,
 
розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу
Державного     підприємства     Міністерства    оборони    України
"Укроборонпостачальник"  на  постанову   Київського   апеляційного
господарського  суду від 26 березня 2003 року у справі № 32/590 за
позовом  військового  прокурора  Західного   регіону   України   в
інтересах  держави в особі військової частини А-XXX1 до Державного
підприємства Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник"
 
про   стягнення суми, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
7 жовтня 2002 року військовий прокурор Західного регіону України в
інтересах  держави  в особі військової частини А-XXX1 звернувся до
господарського суду м.  Києва з позовом до Державного підприємства
Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" про стягнення
заборгованості за поставлене майно в сумі 82368 грн.,  посилаючись
на те,  що у 2001 році відповідач отримав від позивача на підставі
рахунку-наряду № 5/тс/пл без попередньої оплати  шість  комплектів
навісного  обладнання  до  тракторів  К-701 по ціні 13728 грн.  за
комплект, однак оплату за отримане майно відповідач не провів.
 
Рішенням господарського суду м.  Києва від  25  грудня  2002  року
(суддя  Хрипун  О.О.),  залишеним  без  змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 26 березня 2003  року  (судді
Капацин  Н.В.,  Дикунська  С.Я.,  Карась О.В.),  позов задоволено,
стягнуто з відповідача на користь позивача  82368  грн.  основного
боргу та судові витрати.
 
В касаційній  скарзі  Державне  підприємство  Міністерства оборони
України  "Укроборонпостачальник"  просить  скасувати  постановлені
судові рішення,  а справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції,  посилаючись на порушення  і  неправильне  застосування
норм матеріального та процесуального права.
 
У відзивах  на  касаційну  скаргу  військовий  прокурор  Західного
регіону України та позивач  просять  залишити  оскаржувані  судові
рішення без змін,  а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись
на відсутність правових підстав для її задоволення.
 
Заслухавши пояснення  представника  позивача,  вивчивши  матеріали
справи,  обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти
неї,  суд вважає,  що касаційна скарга не підлягає  задоволенню  з
таких підстав.
 
Відповідно до  ст.  151  Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
        
зобов'язання  виникають  з   договору   або   з   інших   підстав,
передбачених  ст.  4  цього  Кодексу  ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  згідно з якою
цивільні  права  і   обов'язки   можуть   виникати   з   угод   та
адміністративних актів.
 
Згідно ст.ст.  161,  162  Цивільного  кодексу  України ( 1540-06 ) (1540-06)
        
зобов'язання повинні виконуватись  своєчасно  та  належним  чином,
одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
 
Задовольняючи позов  та залишаючи рішення місцевого суду без змін,
попередні  судові  інстанції  виходили  з   того,   що   одержання
відповідачем   шести  комплектів  навісного  обладнання  загальною
вартістю 82368 грн.  та існування заборгованості у зазначеній сумі
перед позивачем підтверджено сукупністю наданих до справи доказів,
а відповідач не надав суду доказів погашення даної заборгованості.
 
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку судів попередніх
інстанцій,   а   твердження   відповідача   щодо   порушення  норм
матеріального   права, а саме, положень Цивільного кодексу України
( 1540-06  ) (1540-06)
          та    Господарського  процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         не приймаються судом до уваги, оскільки ґрунтуються на
неправильному тлумаченні та розумінні цих норм.
 
Твердження відповідача  стосовно  того,  що  копія надісланої йому
оскаржуваної постанови не підписана суддями, які розглядали справу
в   апеляційному   провадженні,   не   можуть  братися  касаційною
інстанцією до уваги, оскільки відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з
діловодства   в  господарських  судах  України  ( v0075600-02  ) (v0075600-02)
        ,
затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від
10 грудня 2002 № 75,  перший, належним чином підписаний, примірник
процесуального документа (ухвали,  рішення, постанови) залишається
у  справі.  Сторонам  у  справі  та у відповідних випадках - іншим
учасникам процесу,  установам,  організаціям,  надсилається  решта
належним чином завірених примірників процесуальних документів.
 
Як вбачається   з   матеріалів   справи  (а.с.  83-85),  постанова
Київського апеляційного господарського суду від  26  березня  2003
року  підписана належним чином суддями Капацин Н.В.  (головуючим),
Дикунською С.Я., Карась О.В.
 
Зважаючи на викладені обставини,  постанова апеляційної  інстанції
та   рішення   місцевого  суду  постановлені  з  дотриманням  норм
матеріального і процесуального  права,  а  тому  підстави  для  їх
скасування відсутні.
 
Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу   Державного  підприємства  Міністерства  оборони
України  "Укроборонпостачальник"  залишити  без   задоволення,   а
постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від  26
березня 2003 року у справі № 32/590 без змін.
 
Головуючий Перепічай В.С.
Судді      Вовк І.В.
           Гончарук П.А.