ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2003 Справа N 2-9/13244-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Приморець" на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 березня
2003 року у справі № 2-9/13244-2002 за позовом відкритого
акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"
до відкритого акціонерного товариства "Приморець"
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
14 жовтня 2002 року відкрите акціонерне товариство "Феодосійська
суднобудівна компанія "Море" звернулось до господарського суду
Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного
товариства "Приморець" з тих підстав, що при виділі відповідача
від позивача була визначена заборгованість перед позивачем на суму
145000 грн., яку відповідач відмовляється передати, а тому, на
підставі ст.ст. 151, 165 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
,
просить її стягнути.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25
грудня 2002 року (суддя Петухова Н.С.) в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
25 березня 2003 року (судді Сотула В.В., Горошко Н.П., Маслова
З.Д.) апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення місцевого
суду скасовано, а позов задоволено. Стягнуто з відповідача на
користь позивача заборгованість в сумі 145000 грн. та судові
витрати.
В касаційній скарзі та доповненні до неї відкрите акціонерне
товариство "Приморець" просить скасувати постанову апеляційної
інстанції та наказ господарського суду автономної Республіки Крим
від 5 квітня 2003 року про стягнення з відповідача вказаних сум та
припинити провадження у справі, посилаючись на порушення норм
матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване
судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення,
посилаючись на відсутність правових підстав для її задоволення.
Заслухавши доводи представників сторін, вивчивши матеріали справи,
обговоривши доводи касаційної скарги, доповнення до неї та
заперечення проти скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Наказу
Мінмашпрому України № 81 від 20 березня 1997 року шляхом виділення
було утворено відкрите акціонерне товариство "Приморець".
Згідно роздільного балансу відповідачу виділені основні і оборотні
кошти та кредиторська заборгованість в сумі 145000 грн.
Згідно ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні"
( 887-12 ) (887-12)
у разі поділу підприємства до нових підприємств, які
виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом
(балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки
реорганізованого підприємства.
Таким чином, від позивача до відповідача перейшов і обов'язок
позивача по погашенню заборгованості в розмірі 145000 грн.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь
вказаної заборгованості, з вказаних у позовній заяві правових
підстав, не ґрунтуються на вимогах закону, а тому суд першої
інстанції правильно відмовив у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що зобов'язання
відповідача є похідним від зобов'язань позивача по погашенню
вказаної заборгованості і дійшов помилкового висновку про
зобов'язання відповідача щодо погашення кредиторської
заборгованості, переданої йому позивачем саме позивачу, допустивши
при цьому неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 74 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
вимога
про захист порушеного права приймається до розгляду судом,
арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку
позовної давності.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову при
відсутності поважної причини пропуску даного строку, в силу ст. 80
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, є підставою для відмови в
позові.
Таким чином, строком позовної давності обмежується лише порушене
право, за захистом якого сторона звертається до суду з позовом.
Місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність відмови
в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю.
Разом з тим, місцевий суд припустився помилки, зазначивши другу
підставу для відмови в позові - пропуск позивачем строку позовної
давності, та не врахував, що в разі необґрунтованості позовних
вимог в позові повинно бути відмовлено саме з цих підстав, а не за
пропуском строку позовної давності.
З огляду на викладені обставини, постанова апеляційного суду
підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню без
змін, з виключенням з його мотивувальної частини посилання на
пропуск позивачем строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Приморець"
задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
25 березня 2003 року у справі № 2-9/13244-2002 скасувати, а
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25
грудня 2002 року залишити без змін, виключивши з його
мотивувальної частини посилання на пропуск позивачем строку
позовної давності.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.