Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.07.2003 р.
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів;
 
за участю представників сторін:
від позивача присутні
від відповідача не з'явився
 
розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "УУУ"
 
на постанову  від ХХ.05.03 Львівського апеляційного господарського
суду
 
у справі № 000 господарського суду Волинської області
 
за позовом ДП "ХХХ" НАК "ННН"
 
до відділу   Державної   виконавчої   служби   Л-цького   міського
управління юстиції
 
третя особа : ВАТ "УУУ"
 
про оскарження дій відділу державної виконавчої служби
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Ухвалою господарського   суду   Волинської  області  від  ХХ.03.03
визнано недійсною постанову відділу  Державної  виконавчої  служби
Луцького  міського  управління юстиції від ХХ.04.02 "Про відмову у
відкритті  виконавчого  провадження  на  підставі   відповіді   на
претензію  від  ХХ.11.99  № 2" з тих підстав,  що відповідно з п.3
ст.18 Закону  України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
          така
відповідь є підставою для відкриття виконавчого провадження.
 
Постановою Львівського   апеляційного   господарського   суду  від
ХХ.05.03 у справі № 000 скарга ВАТ "УУУ" залишено без задоволення,
а  зазначена  ухвала  господарського суду Волинської області - без
зміни.
 
У поданій касаційній скарзі ВАТ "УУУ" просить скасувати  зазначені
ухвалу  та  постанову  судових  інстанцій  та відмовити позивачу в
позові до відділу Державної виконавчої  служби  Л-цького  міського
управління  юстиції,  посилаючись  при  цьому  на  порушення  ними
процесуального  законодавства,  зокрема  ст.ст.  35,  33,   111-12
Господарського   процесуального   кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          з
підстав, що викладені в скарзі.
 
Судова колегія,  розглянувши наявні матеріали  справи,  вислухавши
пояснення   та   заперечення   представників   сторін  в  судовому
засіданні,  перевіривши  юридичну  оцінку   судовими   інстанціями
обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального і процесуального
права  прийшла  до  висновку  про відсутність правових підстав для
часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
 
Факт заборгованості ВАТ "УУУ" перед позивачем в сумі 7000000  грн.
встановлено  рішенням  господарського  суду м.Києва від ХХ.12.01 у
справі № 001,  яке набрало законної сили і не потребує додаткового
доведення.
 
У названому рішенні зазначено : "... у відповідях на претензію від
ХХ.11.99 р. № 2, а також у відповіді від ХХ.02.2000 на претензію №
2  від  ХХ.01.2000 відповідач визнав факт існування заборгованості
на  суму  7000000  грн.  та  факт  передачі  права  вимоги   даної
заборгованості  до  відповідача"  ,  що  має  преюдиційне значення
(ст.35 Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
На підставі відповіді на  претензію  №  2  від  ХХ.10.99  та  ст.8
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         ДК "ХХХ"
виставило у Волинське регіональне  управління  КБ  "ААА"  платіжну
вимогу  №  3  від  ХХ.10.2001  про  списання заборгованості в сумі
7000000 грн.  На її виконання банком було списано  з  рахунку  ВАТ
"УУУ" 766,1 грн.
 
ХХ.02.2002 з  набранням чинності Закону України "Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону
України  "Про  банки  і  банківську  діяльність"  ( 2922-14 ) (2922-14)
         було
внесено зміни у ч.5 ст.  8 Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  якою встановлено,   що  примусове стягнення
заборгованості  за   визнаними   претензіями   здійснює   державна
виконавча  служба  в  порядку,  встановленому Законом України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        .
 
У зв'язку з набранням чинності зазначеного вище Закону ( 2922-14 ) (2922-14)
        
платіжні вимоги про примусове списання коштів на підставі визнаних
претензій,  оформлені  підприємствами  -  кредиторами  повертались
установами банків без виконання.
 
ХХ.04.02. ДК  "ХХХ"  НАК  "ННН"  листом  № 2 звернулось до відділу
Державної виконавчої служби Л-цького міського  управління  юстиції
Волинської області із заявою про порушення виконавчого провадження
в  порядку,  передбаченому  ст.8   Господарського   процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  тобто на підставі п.3 ст.18 Закону
України  "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        ,  оскільки  іншого
шляху   реалізації   Закону   України   "Про  банки  і  банківську
діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
          в  частині  внесення   змін  у  ч.5  ст.8
Господарського  процесуального   кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         цей
Закон    (Закон  "Про  виконавче  провадження")  на  той  час   не
передбачав.
 
Зазначені факти   встановлені   судовими  інстанціями  при  новому
розгляді справи у відповідності з постановою Вищого господарського
суду  України від ХХ.12.02 у справі № 001,  свідчать про виконання
ними  викладених  в  ній  вказівок  щодо  перевірки   своєчасності
звернення  позивача  до  виконавчого органу з заявою про відкриття
виконавчого провадження та наявності правових підстав  для  цього;
підтверджує  правильність застосування до них судовими інстанціями
норм матеріального  та  процесуального  права,  спростовує  доводи
касаційної скарги.
 
Витрати по держмиту підлягають покладенню на скаржника.
 
На підставі  викладеного  та керуючись ст.ст.  49,  111-5,  111-7,
111-9,  111-11  Господарського   процесуального   кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , судова колегія Вищого господарського суду України, -
 
                           ПОСТАНОВИЛА:
 
1. Касаційну   скаргу   ВАТ  "УУУ"  залишити  без  задоволення,  а
постанову Львівського апеляційного господарського суду без зміни.
 
2.Витрати по держмиту покласти на скаржника.