ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2003 Справа N 10/2 (02-4-10/3890)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
акціонерного товариства закритого типу "Інтергаз" на рішення
господарського суду м. Києва від 15 січня 2003 року у справі №
10/2 (02-4-10/3890) за позовом державного акціонерного товариства
"Чорноморнафтогаз" до акціонерного товариства закритого типу
"Інтергаз"
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
30 листопада 2001 року державне акціонерне товариство
"Чорноморнафтогаз" звернулось до господарського суду м. Києва з
позовом до акціонерного товариства закритого типу "Інтергаз" про
стягнення 132891,22 грн., посилаючись на те, що відповідно до
рішення арбітражного суду м. Києва від 26 листопада 1998 року у
справі № 17/477 з відповідача підлягав стягненню борг в сумі
198177,50 грн. за курсом Національного банку України станом на 19
травня 1998 року. Проте на фактичний день перерахування на користь
позивача вказаної суми, відповідачем не врахований курс долару
США, в зв'язку з чим виникла заборгованість на суму позовних вимог
як курсова різниця між станом боргу на 19 травня 1998 року і днем
розрахунку - 26 січня 1999 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15 січня 2003 року
(суддя Дудун О.Л.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на
користь позивача 132891,22 грн. курсової різниці та судові
витрати.
В касаційній скарзі акціонерне товариство закритого типу
"Інтергаз" просить скасувати постановлене судове рішення та
припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом
першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване
рішення місцевого суду без змін, а касаційну скаргу без
задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для її
задоволення.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 26 червня 2003 року.
Заслухавши доводи представника позивача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти
неї, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того,
що відповідно до наказу Міністерства економіки України від 14
червня 1996 року № 76 "Про встановлення оптових цін на газ
природний та тарифів на його транспортування" ( z0317-96 ) (z0317-96)
та
Порядку формування цін на природний газ та тарифів на його
транспортування ( z0317-96 ) (z0317-96)
, затвердженого вказаним наказом,
тариф на транспортування природного газу на території України
складає 2 долара США, в тому числі 0,33 долара США ПДВ, в зв'язку
з чим сторонами погоджено таку ціну у договорі № 1/3297 (96) від
30 грудня 1996 року на подачу відповідачем в мережі позивача
природного газу. Розрахунки за газ здійснюються підприємствами
України в карбованцях, виходячи з ціни газу, встановленої в
доларах США і перерахованої за офіційним курсом Національного
банку України на день зарахування коштів на рахунок постачальника
газу.
Висновок місцевого суду про те, що, оскільки розрахунки за
транспортування природного газу здійснюються в гривнях за курсом
Національного банку України на дату оплати, стягненню з
відповідача на користь позивача підлягає курсова різниця у розмірі
132891,22 грн., що виникла між датою, встановленою договором №
1/3297 (96) від 30 грудня 1996 року (п. 5.2) для здійснення
розрахунків і датою фактичного перерахування грошових коштів
згідно рішення арбітражного суду м. Києва від 26 листопада 1998
року у справі № 17/477, є законним, обґрунтованим, відповідає
нормам матеріального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують вказаного висновку, а
твердження відповідача про те, що попередньою судовою інстанцією
при вирішенні спору були порушені п. 2 ст. 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 80 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
не можуть бути взяті судом до уваги,
оскільки ґрунтуються на неправильному розумінні і тлумаченні
вказаних норм права.
Зважаючи на викладені обставини, рішення місцевого суду
постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального
права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Інтергаз"
залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва
від 15 січня 2003 року у справі № 10/2 (02-4-10/3890) без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.