ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.06.2003 Справа N 2-15/12346-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі
Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 20 лютого 2003 року у справі
№ 2-15/12346-2002 за позовом Управління Пенсійного фонду України в
Джанкойському районі Автономної Республіки Крим до
сільськогосподарського фермерського господарства "Філіпішина"
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
16 вересня 2002 року Управління Пенсійного фонду України в
Джанкойському районі Автономної Республіки Крим звернулось до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до
сільськогосподарського фермерського господарства "Філіпішина" про
стягнення 340 грн., посилаючись на порушення відповідачем п.п.
4.1.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, а саме, ненадання
розрахунку щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування за квітень-травень 2002 року, в зв'язку з чим до нього
застосовані штрафні санкції.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24
жовтня 2002 року (суддя Дадинська Т.В.), залишеним без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
20 лютого 2003 року (судді Латинін О.А., Плут В.М., Щепанська
О.А.), в позові відмовлено.
В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в
Джанкойському районі Автономної Республіки Крим просить скасувати
постанову апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм
матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та
заперечення проти неї, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
За приписом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
у випадках, передбачених законодавчими актами України,
до господарського суду мають право звертатися державні та інші
органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими
органами, регулюється Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі - Закон), який набрав
чинності з 1 квітня 2001 року, за виключенням деяких його норм.
Відповідно до п. 1.16 ст. 1 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
органом
стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи із
забезпечення погашення податкового боргу у межах компетенції,
встановленої законами.
Згідно з п. 2.3.1 ст. 2.3 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
органами,
уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу
(органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні
виконавці у межах їх компетенції.
Щодо повноважень Пенсійного фонду України, то відповідно до
положень згаданого Закону він є контролюючим органом, до
компетенції якого, згідно з п. 2.2.1 ст. 2.2 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, відноситься лише здійснення перевірки своєчасності,
достовірності, повноти нарахування та сплати стосовно внесків до
Пенсійного фонду України.
Отже, оскільки Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському
районі Автономної Республіки Крим не є "органом стягнення" в
розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, то,
відповідно, воно не наділено повноваженнями щодо стягнення у
примусовому порядку податкового боргу.
За таких обставин господарський суд мав підстави відмовити
позивачу у задоволенні заявлених вимог, з чим обґрунтовано
погодився і суд апеляційної інстанції.
Доводи касаційної інстанції не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Джанкойському районі Автономної Республіки Крим залишити без
задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 20 лютого 2003 року у справі №
2-15/12346-2002 без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.