Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.06.2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: -
головуючого судді, суддів, за участю представників сторін:
позивача - прокурора ГПУ - присутній, відповідача - присутні, ТОВ
"ХХХ" -присутній,
розглянувши касаційне подання заступника прокурора Н-ської області
в інтересах держави в особі Н-ського територіального управління
Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на постанову
Н-ського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2003 року у
справі за позовом заступника прокурора Н-ської області в інтересах
держави в особі Н-ського територіального управління Державної
комісії з цінних паперів і фондового ринку до АСАП "YYY" про
визнання емісії цінних паперів такою, що не відбулася, та
свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів недійсним,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2002 року заступник прокурора Н-ської області
звернувся до суду в інтересах держави в особі Н-ського
територіального управління Державної комісії з цінних паперів і
фондового ринку з позовом до Акціонерного спеціалізованого
автотранспортного підприємства "YYY" про визнання емісії цінних
паперів такою, що не відбулася, та свідоцтва про реєстрацію
випуску цінних паперів недійсним.
В позові зазначено, що згідно ст.ст.5,6 Закону України "Про
державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
та ст. 38 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"
( 1201-12 ) (1201-12)
державне регулювання і контроль ринку цінних паперів в
Україні здійснюється ДКЦПФР, а прокурор ст. 121 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
наділений правом звернення до суду з
позовами в інтересах держави в особі уповноважених органів
державної влади з метою забезпечення захисту державних інтересів.
Прокурорською перевіркою встановлено, що відповідач здійснив
чергову емісію акцій, яку зареєструвало Н-ське територіальне
управління Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку
України на величину статутного фонду в розмірі 164208 гривень,
поділених на 622 прості іменні акції бездокументарної форми, і 5
квітня 2001 року видало відповідачу відповідне свідоцтво
№18/15/1/01.
Посилаючись на порушення під час емісії акцій ст.ст. 2, 6, 22
Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
,
ст.ст.4, 27, 38, 40, 43, 49 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
просив визнати випуск акцій таким, що не
відбувся, а свідоцтво про його реєстрацію - недійсним.
Рішенням господарського суду Н-ської області від 6 грудня 2002
року позов задоволено.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від 8 квітня
2003 року рішення суду скасовано.
В позові відмовлено.
В касаційному поданні прокурор просить скасувати постанову
апеляційного суду, а рішення місцевого господарського суду
залишити без зміни, посилаючись на порушення судом апеляційної
інстанції норм процесуального і матеріального права.
Зазначає, що Н-ський апеляційний господарський суд незаконно, в
порушення ч.1 ст.91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, прийняв від ТОВ "XXX"
апеляційну скаргу і залучив його до участі у справі, оскільки ТОВ
"XXX" не залучалось до участі у справі в місцевому господарському
суді.
Крім того, апеляційну скаргу прийнято до розгляду з порушенням ч.2
ст.93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, після закінчення терміну
апеляційного оскарження.
Вважає, що питання залучення до участі у справі ТОВ "XXX" мав
право вирішувати тільки Вищий господарський суд України в порядку
ст.107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На думку прокурора, рішення господарського суду Н-ської області
від 6 грудня 2002 року законне і обгрунтоване і не порушує права
ТОВ "XXX".
Вислухавши пояснення учасників касаційного провадження,
обговоривши доводи касаційного подання, вивчивши матеріали справи,
суд вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як встановлено судом, апеляційне провадження порушено на підставі
апеляційної скарги ТОВ "XXX".
На момент порушення апеляційного провадження рішення суду набрало
законної сили.
Відповідно до ст.91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
правом апеляційного
оскарження рішення місцевого господарського суду, яке не набрало
законної сили, наділені сторони у справі і прокурор.
Особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв
рішення чи постанову , що стосується їх прав і обов'язків, мають
праву подати касаційну скаргу на рішення, яке набрало законної
сили, згідно ст.107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до Вищого
господарського суду України.
ТОВ "XXX" взагалі не залучалось до участі у справі в суді першої
інстанції.
За таких обставин Н-ський апеляційний господарський суд
безпідставно прийняв апеляційну скаргу до розгляду.
Посилання Н-ського апеляційного господарського суду в ухвалі від
18 лютого 2003 року на ст.ст. 24, 86 і 98 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
як на підставу для прийняття апеляційної скарги до розгляду не
обгрунтовані і не можуть братись до уваги, оскільки ст.98 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначає процесуальний документ, яким скарга
приймається до розгляду, а не коло осіб, які наділені правом
апеляційного оскарження.
Ст.ст. 24 і 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стосуються процедури
вирішення спору у суді першої інстанції. Залучення ж нової особи,
не в порядку правонаступництва, на стадії апеляційного провадження
і вирішення спору по суті в апеляції за її участю позбавляє таку
особу конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду
у випадку незгоди з ним.
Враховуючи, що жодна з сторін у справі рішення суду в апеляційному
порядку не оскаржила, постанова суду апеляційної інстанції
підлягає скасуванню, а рішення - залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання прокурора задовольнити.
Скасувати постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
8 квітня 2003 року.
Рішення господарського суду Н-ської області від 6 грудня 2002 року
залишити без зміни.