ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 13.06.2003                                        Справа N 6/359
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                     головуючого  Божок В.С,
                     суддів : Хандуріна М.І.,
                         Черкащенко М.М.
 
розглянувши  у відкритому
судовому засіданні
касаційну  скаргу   корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу"
 
на  постанову       Дніпропетровського апеляційного господарського
                    суду від 24.12.02 p.
 
у справі            господарського суду Дніпропетровської області
 
за позовом          корпорації   "Індустріальна  Спілка  Донбасу",
                    м. Донецьк
 
до                  ТОВ Інженерно-виробниче  об'єднання "Система",
                    м. Кривий Ріг
 
про   стягнення 243 149, 34 грн.
 
        в судовому засіданні взяли участь  представники :
 
від позивача:       А.А.А. - дов. № 10/2002 від 14.02.02 p.
від відповідача:    Б.Б.Б. - дов. від 09.06.03 p.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Справа була   призначена  до  розгляду  на  11.06.03.  В  судовому
засіданні була оголошена перерва до 13.06.03 у відповідності з  ч.
3  ст.  77       Господарського     процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Рішенням від  29.10.02   господарського   суду   Дніпропетровської
області  визнано неукладеним договір № 337/98-851пст від 31.12.98.
Провадження у справі припинено.
 
Постановою від    24.12.02     Дніпропетровського     апеляційного
господарського  суду  рішення  від  29.10.02  господарського  суду
Дніпропетровської  області  змінено,  виключено   з   резолютивної
частини  рішення  частину  першу  та  доповнено  її  реченням:  "у
зустрічному  позові  про  визнання  договору  №337/98-851пст   від
31.12.98 неукладеним відмовити".
 
Постанова мотивована  тим,  що  специфікацією  до договору сторони
погодили  найменування  товару,  його  кількість  та  ціну.  Тому,
висновок  суду  про  те,  що  сторонами  при укладанні договору не
досягнуто згоди по всіх істотних умовах не  відповідає  обставинам
справи.
 
Не погоджуючись   з   постановою  Дніпропетровського  апеляційного
господарського  суду  корпорація  "Індустріальна  Спілка  Донбасу"
звернулась  у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою
і просить її скасувати,  посилаючись на те,  що відповідно до ч. 2
ст.  154  Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
         якщо згідно з
законом  або  угодою  сторін  договір  повинен  бути  укладений  в
письмовій  формі,  він  може  бути  укладений  як шляхом складання
одного документа,  підписаного  сторонами,  так  і  шляхом  обміну
листами,   телеграмами,   телефонограмами   та   ін.,  підписаними
стороною, яка їх надсилає. Крім того, згідно ст. 11 Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          підприємство  або
організація,  які вважають  за  необхідне  змінити  або  розірвати
договір,  посилають  пропозиції про це іншій стороні за договором.
Таким чином,  чинне законодавство  не  зв'язує  внесення  змін  до
договору з підписанням протоколів узгодження цін або специфікацій.
 
Колегія суддів,   приймаючи  до  уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування норм матеріального і процесуального
права  при  винесенні  оспорюваного   судового   акту,   знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
 
Господарським судом      встановлено,      що     31.12.98     ТОВ
Інженерно-виробниче об'єднання "Система" (правонаступником якого є
ТОВ  Телерадіокомпанія  "Інженерно-виробниче об'єднання "Система")
та  корпорація  "Індустріальна  Спілка  Донбасу"  уклали   договір
поставки  №  337/98-851пст.,  згідно  умов  якого позивач поставив
відповідачу товар на загальну суму 1 404 859,  15 грн.  Відповідач
оплатив товар частково в сумі 1 248 857,  04 грн., у зв'язку з чим
виникла заборгованість в сумі  156002,  11  грн.  Поставка  товару
підтверджується  залізничними  накладними № 44242649 і № 44242784,
на підставі яких позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури  №
337/0268-Рмет  на  суму 92821,  85 грн.  і № 337/0269-Рмет на суму
94496,  75 грн.  від 31.07.99,  але  відповідач  оплатив  частково
тільки рахунок-фактуру № 337/0269-Рмет в сумі 31316, 49 грн.
 
Висновок Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду про
те, що дана поставка проводилася за вищевказаними накладними не на
виконання договору № 337/98-851пст від 31.12.98 - є помилковим.
 
Відповідно до ч. 2 ст. 154 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,
якщо згідно з законом  або  угодою  сторін  договір  повинен  бути
укладений  в  письмовій  формі,  він може бути укладеним як шляхом
складання одного документа підписаного  сторонами,  так  і  шляхом
обміну листами,  телеграмами,  телефонограмами та ін., підписаними
стороною, яка їх надсилає.
 
Під час   дії   вищевказаного   договору   сторонами    досягненні
домовленості   про   додаткові   постачання   металопродукції,  що
підтверджуються обміном листами між  сторонами:  лист  позивача  №
337/1839  від  02.03.99  та  лист  відповідача від 03.03.99.  Борг
відповідача  підтверджений  також  актом  звірки  розрахунків  між
позивачем  та  відповідачем,  який  підписаний сторонами станом на
11.06.02.
 
Згідно зі  ст.  161  Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06   ) (1540-06)
        
зобов'язання  повинні виконуватись належним чином і в установлений
строк відповідно до вказівок закону,  договору,  а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог,  що ставляться. Таким чином,
позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню
у  повному обсязі,  відповідно до розрахунку,  який неспростований
відповідачем, зокрема: 156002, 11 грн. - заборгованості, 17732, 75
грн.  -  пені  за  прострочення  виконання грошового зобов'язання,
2333,  57 грн.  - 3 %  річних,  67080,  91 грн. - індекс інфляції,
всього 243149, 34 грн.
 
Зважаючи на  викладене  колегія  суддів вважає,  що господарськими
судами дана неправильна юридична оцінка  обставинам  справи,  тому
судові  рішення  не  відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підлягають скасуванню.
 
На підставі викладеного,  керуючись  ст.  111-5,  ст.  111-9,  ст.
111-10, ст. 111-11   Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Рішення від  29.10.02  p.  господарського  суду  Дніпропетровської
області    та   п.п.   2,   3   резолютивної   частини   постанови
Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від  24.12.02
p. зі справи № 6/359 скасувати.
 
Позовні вимоги    корпорації    "Індустріальна   Спілка   Донбасу"
задовольнити.
 
Стягнути з  ТОВ  Телерадіокомпанія "Інженерно-виробниче об'єднання
"Система" (м.  Кривий Ріг,  вул.  Бикова 12,  ОКПО  19150699,  п/р
26000015774  у  відділені  "Укрексімбанку",  м.  Кривий  Ріг,  МФО
305589) на користь корпорації "Індустріальна Спілка  Донбасу"  (м.
Донецьк,  вул.  Постешева 117, ОКПО 24068988, р/р 26002959676056 у
філії ПУМБ,  м.  Донецьк,  МФО 335537),  156002  грн.  11  коп.  -
заборгованості,  17  732  грн.  75  коп.  -  пені  за прострочення
виконання грошового зобов'язання, 2 333 грн. 57 коп. - 3 % річних,
67 080 грн.  91 коп.  - індекс інфляції,  всього - 243 149 грн. 34
коп.  (двісті сорок  три  тисячі  сто  сорок  дев'ять  гривень  34
копійки),  а також 3400 грн.  - державного мита та 118,  00 грн. -
інформаційно-технічні послуги.
 
Доручити господарському  суду  Дніпропетровської  області   видати
накази  на  стягнення боргу та відповідні накази з урахуванням ст.
122 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Головуючий В.С. Божок
Судді      М.І. Хандурін
           М.М. Черкащенко