Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2003 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Н-ськ
за участю представника позивача - присутній,
та представників відповідача - присутні,
касаційну скаргу ВАТ "ХХХ"
на постанову від 25.03.2003
Ч-ського апеляційного господарського суду
у справі № Х2
господарського суду Я-ської області
за позовом ВАТ "ХХХ"
до АППБ "SSS" в особі Я-ської
обласної дирекції
третя особа: відділ державної виконавчої служби Р-ського районного
управління юстиції в м. Я-ськ
про стягнення 1626428,68 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2001 року відкрите акціонерне товариство "XXX" звернулося
з позовом до акціонерного банку "SSS" про стягнення з відповідача
безпідставно списаної суми у розмірі 1619295,67 грн. та суми
збитків - 7181,01 грн.
Рішенням господарського суду Я-ської області від 19.02.2002 у
справі № Х2 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Ч-ського апеляційного господарського суду від
25.03.2003 рішення господарського суду залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить постанову Ч-ського
апеляційного господарського суду від 25.03.2003 та рішення
господарського суду від 19.02.2002 у справі № Х2 скасувати і
передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга
мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушені норми
матеріального права, зокрема, ст. 8 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст.ст. 203, 209, 416-418 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач до Вищого господарського
суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін,
перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм
процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що
підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, і це
відповідає наявним матеріалам справи, 03.04.2000 сторони уклали
між собою договір на відкриття і ведення поточного рахунку,
відповідно до якого відповідач прийняв на себе зобов'язання
проводити відповідно до чинного законодавства операції з коштами
позивача, які зберігаються на рахунках, гарантуючи їх наявність.
Судами також встановлено, що за платіжною вимогою № 75-467 від
06.07.2001, виданою на підставі наказу арбітражного суду Я-ської
області від 24.04.2001 про примусове виконання рішення цього ж
суду від 24.04.2001у справі за № Х7, відповідач списав з рахунку
позивача і перерахував на рахунок відділу державної виконавчої
служби Р-ського районного управління юстиції м. Я-ськ грошові
кошти в розмірі 1619295,67 грн., яка, в свою чергу, перерахувала
їх належному стягувачу. В подальшому, постановою Ч-ського
апеляційного господарського суду від 15.08.2001 №
5-3-7/01-340-341, вищезазначене судове рішення було скасоване.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та
апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач,
перераховуючи кошти на підставі примусового виконання судового
рішення, не порушив своїх договірних зобов`язань.
З такими висновками суду погодитись не можна, зважаючи на
нижчезазначені обставини.
Відповідно до ст. 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, заявлені позивачем
вимоги повинні мати під собою правове обгрунтування.
Як вбачається з матеріалів справи, і ця обставина також була
встановлена судом, позивач, наполягаючи на відшкодуванні збитків,
які на його думку були йому спричинені відповідачем, обгрунтував
свої вимоги положеннями як ст. 203, так і ст. 440 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
. Тобто у даному випадку позивач послався на такі
правові інститути, які є різними за своєю правовою природою і не
могли бути застосовані одночасно.
На зазначену обставину суд не звернув належної уваги, не вжив
будь-яких заходів для з`ясування правових підстав заявленого
позивачем позову і розглянув спір за тими нормами матеріального
права, які вважав потрібними на свій розсуд, з чим фактично
погодився і апеляційний суд.
Крім того. З наявних у справі документів також випливає, що окрім
неї в провадженні того ж суду знаходиться інша справа № Х8 за
позовом між тими ж особами про визнання платіжної вимоги № 75-467
від 06.07.2001 такою, що не підлягає виконанню, тобто справа, яка
безпосередньо пов'язана з попередньою. У цьому зв'язку в ході
судового розгляду позивач заявляв клопотання про об'єднання
вищезазначених справ. За цих же обставин відповідачем було
заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № Х2 до
вирішення спору у справі за № Х8.
Зазначені клопотання, не знайшли свого належного вирішення. При
цьому в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, за
якими наслідками завершився розгляд справи № Х8.
Наведена обставина свідчить про те, що розгляд справи, як в суді
першої так і в суді апеляційної інстанцій, відбувався з порушенням
вимог процесуального законодавства, а саме ст.ст. 47, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки приймаючи рішення суд не вдався в
повній мірі до з'ясування всіх обставин справи.
Сукупність наведених порушень, відповідно до ст. 111-10 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дає підстави для скасування постановлених по
справі судових рішень та її передачі на новий розгляд.
В ході такого, суду належить врахувати зазначені недоліки,
з'ясувати правові підстави поданого позову і в залежності від
цього вирішити питання про необхідність притягнення до участі у
справі виконавчої служби в якості відповідача. З'ясувати
обставини, пов'язані з розглядом справи № Х8. Дати оцінку
сукупності наданих по справі доказів і, в залежності від
встановленого, прийняти по справі відповідне рішення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну ВАТ "XXX" задовольнити.
Постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від
25.03.2003, рішення господарського суду Я-ської області від
19.02.2002 скасувати, а справу № Х2 передати до господарського
суду Я-ської області на новий розгляд в іншому складі суддів.